uk Українська

Факультет української філології

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Друк Друк
Поділитися новиною

Студенти 13 групи відвідали «сторожову заставу»

З ініціативи викладача факультету української філології, доцента Леоніда Володимировича Козинського його колега, яка є ще й куратором 13 групи, Марина Степанівна Павленко відвідала прем’єру українського фільму за твором письменника Володимира Рутківського «Сторожова застава», а потім відразу загітувала піти на фільм своїх студентів.

«Наслухавшись негативних відгуків, настроєні були критично. Але як приємно було «розчаруватись»! – каже Марина Павленко. – Гра акторів – жива й природна, зйомки – просто неймовірні, природа Карпат – фантастично прекрасна, пристрасті – ще ті, гумор – крутий. А ще фільм глибоко патріотичний, хоч і не має традиційних вишиванок, синьо-жовтих стрічок і жодного тризуба. Тішить, що український кінематограф нарешті зсунувся з мертвої точки! Так тримати!»

Отже, студенти 13 групи, прихопивши з собою Яну Баліцьку з 12 групи, за їхніми власними словами, «стрімголов помчали до міського кінотеатру». Адже то був останній день прем’єри!

Далі йде пряма мова старости 13 групи Софії Терлецької (яка, звісно ж, ще будучи школяркою, прочитала вищезгадану книгу!) від імені всіх, хто був тоді поруч:

«Нарешті сіли на місця, віддихалися… Темрява, очікування, страх…

Чого ми боялися? Розчарування, страшенного такого, гнітючого. Найбільше в ту мить ми хотіли, аби така чудова книга не була кінематографічно спаплюжена!

Це  типово, егеж?

Минула лише година часу, а всі наші стереотипи зруйновано вкрай: фільм – неймовірний, живий, атмосферний, а картини природи які!! Більш того, патріотичність кінострічки настільки лаконічна та чуттєва, що задля її вираження не довелося «обліплювати» усе довкола державною символікою. Цікаво, що герої не є  типовими суворими й нудними «билинними» персонажами: кожен має власне своєрідне почуття гумору, свої жартики, словечка… Це неодмінно надає чарівливості кожному з них.

Вийшовши з кінозали, хочеться на весь голос кричати: «Я – українець! Це моя земля, мій народ!»

А головне – стрімко зростає бажання навчати майбутні покоління рідної мови!

Ну не кінострічка, а справжнісінький світ натхнення!»

Після таких відгуків Марина Степанівна цілком слушно підсумовує подію афористичною цитатою з фільму, яка також окрилює і спонукає до нових відкриттів: «То шрами не від падінь, а від польотів: коротких польотів!»

21.11.2017

uk Українська
X