Фольклорна експедиція у Всесвітній день вишиванки

У свято вишиваної сорочки, одного з головних національних маркерів українців у світі, студенти-філологи згідно з навчальною програмою під керівництвом доцентів кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Гончарук Валентиною Анатоліївною, Мамчур Наталією Сергіївною проходили фольклорну практику в селі Угловатка Христинівського району Черкаської області.

Молоді фольклористи як справжні дослідники вивчали образ вишиваної сорочки в усній народній творчості та розшукували старовинні артефакти. Студенти розпитували у місцевого населення про майстринь-вишивальниць, які володіють давніми техніками, роздивлялися старовинні світлини із зображенням народного вишитого вбрання. А коли мали можливість побачити давні сорочки, то радощам не було меж!

У цей «вишиванковий» день усе «крутилося» навколо традиційної сорочки. Окрім дослідницької, здійснювалася ще й просвітницька робота. За сприянням місцевої вчительки Санєєвої Галини Іванівни відбулася зустріч з угловатськими учнями. Для дівчаток-четвертокласниць Наталія Сергіївна провела майстер-клас з народної вишивки, показала старовинні шви, якими оздоблювалися сорочки.

Галина Іванівна продемонструвала власну колекцію старовинних сорочок, які вишивали місцеві майстрині.

Студенти від жительок села Зоряне, що поблизу Угловатки, Тонюк Марії Василівни (1949 р. н.), Якимчук Марії Макарівни (1941 р. н.), Усової Галини Пилипівни (1948 р. н.), записали чимало народних пісень, одна з них про вишиванку:

 

«Вишивала я, вишивала я
Білим шовком сорочку,
Дарувала я, дарувала я
Вишиванку синочку.

Та  пішов же він, та пішов же він
Проти бурі й грому.
Не знайшов же він, не знайшов же він
Доріженьки додому.

І не знайде вже, і не знайде вже
Ні доріжки, ні стежки.
А сльоза моя затуманила,
Шиті шовком мережки.

Мій соколику, мій журавлику,
Не одрізана пташко,
Не діждусь тебе, не докличуся,
Серцю матері тяжко, серцю матері важко».