Факультет української філології

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Друк Друк
Поділитися новиною

«Відродження до живої надії»

Студенти та викладачі факультету української філології долучилися до перегляду театральної вистави «Відроджені до живої надії», яку презентувало Українське відділення міжнародної організації «Слово Життя» (м. Київ) в Міському будинку культури ім. Ю.К. Смолича. Її наскрізна тема – проблеми наркоманії та її вплив на життя молодої людини.

Глядачі побачили історію двох закоханих молодих людей Павла та Андріани, які обрали неправильний  життєвий шлях і захворіли на СНІД, про те, як вони боролися з цією страшною хворобою, підтримуючи один одного, і як зуміли повернутися до життя.

Як і багато молодих людей, вони жили, не підозрюючи, яке майбутнє їх чекає. У підлітковому віці заради цікавості Андріана спробувала першу цигарку, потім – «таблетки», згодом – першу дозу уколу наркотику. Так проходило життя дівчини. Потім вона познайомилася з хіпі Павлом, який також був наркоманом. Вони стали жити разом. У їхньому будинку не було ні крихти хліба, все було продано для того, щоб купити наступну дозу наркотиків. З часом вони дізналися, що хворі на СНІД.

Страждаючи від наркотичної залежності, Павло й Андріана  за запрошенням місії «Слово Життя» потратили до християнського молодіжного табору, стали віруючими людьми, пройшли курс реабілітації, зіграли весілля.  Андріана була в білому весільному платті  символі початку нового життя в повній свободі від гріховної залежності. Обоє вони пройшли навчання в Біблійській школі. Павлу не вдалося закінчити навчання через прогресуючу хворобу, він помер. Скоро у вічність перейшла й Андріана.

Протягом показу всієї вистави була влучно підібрана музика, світло, монологи, фото, свідчення колишніх наркозалежних, щоб показати молоді, як наркотики гублять і вбивають, нікого не пощадивши.

Своїми емоціями, враженнями та висновками від переглянутої вистави поділилися студенти 23 групи:

Діана Кодриш : «Павло й Андріана шукали чогось більшого у своєму житті, але ніколи не думали найти свою смерть у молодому віці. Вони не думали про смерть від СНІДу, коли вперше пробували курити, пити спиртне і різні легкі наркотики. Вони думали, що перед ними довге та цікаве життя, в якому треба спробувати все, як і більшість сучасної молоді.  Те, що розпочиналося, як невинна гра, перетворилось на жах: дискотеки, друзі, тютюн, спиртне, легкі наркотики, тяжкі наркотики, злочинність, СНІД і смерть!Ти можеш зупинитися до того, як твоє життя перетвориться на нічний жах. Їх уже нема серед живих, так само, як і мільйонів людей, які не сприймали всерйоз загрозу СНІДу і «гралися» з ним. Ти досі живий! Сьогодні в тебе є можливість серйозно подумати про те, які рішення приймаєш ти! Живи так, щоб не «програти» своє життя!».

Віка Архіпова: «Ця драма зачіпає не тільки погані звички, залежність і проблему наркотиків. Але й також розкриває пошук щастя, яке знаходиться в кожному з нас. Аморальність веде людство до загибелі. Молоді люди спокушаються на дешеві задоволення, які роблять їх рабами залежності».

Каріна Молдован: «Більше 40.670.000 людей зараженні ВІЛ-інфекцією. Незважаючи на технології ХХІ століття, число ВІЛ-інфікованих постійно росте. При цьому кожний п’ятий не знає, що він – поширювач вірусу. Вірус залишається непереможним. Але існує надія для таких, як Павло й Андріана! Зрозумівши весь жах свого життя і прийнявши правильне рішення, вони звільнилися від своєї залежності й почали вести здоровий спосіб життя. Жива надія дарувала їм новий сенс існування».

24.04.2019