На факультеті української філології до Дня Незалежності Туркменістану доценти кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання провели тематичні лекції «Народні обряди Туркменістану» (відповідальні Гончарук В.А. та Козинський Л.В.) та «Літературна спадщина Туркменістану» (відповідальні Лопушан Т.В. та Козинський Л.В.)
[1]
Викладачі змістовно розкрили здобутки прикладного та словесного мистецтва – незнищенного багатства туркменського народу. Народні ремесла Туркменістану складають яскраву сторінку етнографії країни. Виготовлені килими, оздоблення одягу, предмети побуту відображають тисячолітню творчість та історію народу, який до цього дня береже традиції та крокує в ногу з розвитком сучасних технологій.
[2]
Уснопоетична творчість туркменського народу відома в Україні завдяки виданій творчості Тараса Шевченка і Докії Гуменної. А ще – завдяки виданим українською мовою збірочці прислів’їв та приказок, творам туркменського поета, філософа, засновника туркменської мови та літератури Махтумкулі (Фрагі). Ім’ям цього видатного поета названа бібліотека у Києві та в одному зі скверів Києва йому встановлено пам’ятник. Літературні здобутки туркменського народу вважаються одними з найбагатших серед літератур Середнього Сходу. Перша писемна пам’ятка туркменської літератури – релігійно-моральний твір хоросанського туркмена Вефа – збереглася з часів XV ст. Багато творів з того часу залишилися анонімними.
[3]