Поділитися новиною

Факультет філології та журналістики відзначив це свято як день пошанування традиції, вдячності й утвердження національної ідентичності. Ми зібралися разом, щоб засвідчити: українське – це сучасне, гідне, живе. У вишиванках – студенти, викладачі, випускники. У серцях – любов до рідного. У слові – правда, яка формує майбутнє.

Кожен візерунок – мов рядок у книзі нації. Кожна нитка – як літера, що вплітає долю в тканину буття. Ми зберігаємо й примножуємо цю спадщину, бо знаємо: там, де живе мова і шанується традиція, живе й народ.

Можливість одягнути вишиванку під мирним небом – заслуга наших захисників. Саме завдяки їхній мужності ми можемо святкувати, навчатися, плекати культуру.

Наш факультет – простір, де слово має вагу, а символ – силу. Ми не просто навчаємо філології чи журналістики – ми вчимося бути носіями світла, культури, відповідальності. Адже збереження традицій – це наша спільна справа.

Дякуємо кожному, хто долучився до святкування. Хто вдягнув вишиванку не задля фото, а задля пам’яті. Бо саме так ми творимо Україну – крізь символ, крізь слово, крізь серце!

Наталія ОСІПЕНКО

" data-title="День вишиванки на факультеті філології та журналістики: слово, вишивка, пам’ять, вдячність!">

День вишиванки на факультеті філології та журналістики: слово, вишивка, пам’ять, вдячність!

День вишиванки – це не лише про одяг. Це про нас, українців! Про нашу тяглість, про силу духу, про те, що ми несемо крізь віки – в орнаментах, у словах, у серцях.

Факультет філології та журналістики відзначив це свято як день пошанування традиції, вдячності й утвердження національної ідентичності. Ми зібралися разом, щоб засвідчити: українське – це сучасне, гідне, живе. У вишиванках – студенти, викладачі, випускники. У серцях – любов до рідного. У слові – правда, яка формує майбутнє.

Кожен візерунок – мов рядок у книзі нації. Кожна нитка – як літера, що вплітає долю в тканину буття. Ми зберігаємо й примножуємо цю спадщину, бо знаємо: там, де живе мова і шанується традиція, живе й народ.

Можливість одягнути вишиванку під мирним небом – заслуга наших захисників. Саме завдяки їхній мужності ми можемо святкувати, навчатися, плекати культуру.

Наш факультет – простір, де слово має вагу, а символ – силу. Ми не просто навчаємо філології чи журналістики – ми вчимося бути носіями світла, культури, відповідальності. Адже збереження традицій – це наша спільна справа.

Дякуємо кожному, хто долучився до святкування. Хто вдягнув вишиванку не задля фото, а задля пам’яті. Бо саме так ми творимо Україну – крізь символ, крізь слово, крізь серце!

Наталія ОСІПЕНКО