Упродовж 2 – 15 листопада 2020 року здобувачі вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» ІІІ курсу денної форми навчання спеціальності: 014 Середня освіта (Українська мова та література) проходили діалектологічну практику.
[1]
У зв’язку із запровадженням в Україні карантину діалектологічна практика проходила за місцем проживання студентів. Програму практики змінено й адаптовано до умов карантину. Діалектологічне дослідження проводилося з дотриманням рекомендацій МОЗ України. Студенти записували на електронні носії живе говіркове мовлення жителів свого населеного пункту, відтворювали запис фонетичною транскрипцією.
Незабутніми враженнями від практики охоче поділилися студенти-філологи:
Анна Яременко, студентка 31 групи: «Діалектологічна практика − це щось новеньке в моєму досвіді. Дізналася багато нових речей, про які й не здогадувалася, познайомилася з цікавими людьми, навіть пасла кіз. Працювати в умовах карантину нелегко, проте однозначно мені було весело!».
Катерина Маслянко, студентка 31 групи: «Практика відкрила для мене можливість дізнатися більше про минувшину: як раніше готували люди, що одягали та як жили. Приємно, що місцеві жителі досить легко йшли на контакт і залюбки спілкувалися».
[2]
Людмила Волкодав, студентка 34 групи: «Під час практики я розвивала свої вміння працювати з мовним матеріалом, комунікативні навички спілкування з людьми старшого віку, використовувала набуті знання з української діалектології. Також навчилася аналізувати діалектні особливості та порівнювати їх із літературною мовою, робити відповідні висновки. Від старожилів зафіксувала багато цікавої, корисної та різнопланової інформації».
Ірина Бурлака, студентка 34 групи: «Раніше я ніколи не замислювалася над кількістю незрозумілих слів, що існують у лексиконі наших бабусь, бо зазвичай ми не переймаємося цим. Протягом діалектологічної практики я нарешті спробувала себе у ролі кореспондента, і це був чудовий досвід, який неодмінно знадобиться мені в майбутньому. Але найголовніше, крім дослідження місцевої говірки, − це те, що я відвідала свою бабусю, допомогла їй по господарству та підняла настрій на весь день».
Любов Крижановська, студентка 32 групи: «Це гарний досвід, який у майбутньому дасть змогу зрозуміти особливості власної мови. Практика спонукає до дослідницької діяльності і, можливо, колись саме мої записи перетворяться на цікаву діалектологічну працю, яка буде важливою для наступних поколінь».
Зібрані студентами діалектні матеріали поповнять архів Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру, які в подальшому стануть предметом наукових досліджень студентів, аспірантів, викладачів.
[3]