Щороку випускний на факультеті української філології – це урочисте і святкове дійство, яке проходить у стінах нашого університету. Утім, нові обставини не дозволили провести цей день у звичному форматі. Але за допомогою сучасних технологій 17 липня 2020 року філологічна родина зібралася біля екранів комп’ютерів і телефонів, щоб розділити СВЯТО з нагоди присвоєння освітнього ступеня «бакалавр» студентам факультету української філології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Випуск-2020 – це результат наполегливого навчання студентів, кропіткої праці викладачів та щоденної турботи близьких і рідних.
[1]
Для винуватців свята пролунали щирі вітання від декана факультету української філології доктора педагогічних наук, професора, Заслуженого працівника освіти України Валентини Олександрівни Коваль. У вітальному слові декан побажала випускникам-філологам бути волелюбними, працьовитими, патріотами, адже ці риси, засновані на фундаменті фахових знань, обов’язково проростуть у дерево успіху.
[2]
Упродовж студентських років наші випускники мали надійних порадників та друзів – своїх кураторів. Куратор академічної групи – це ніби батько чи мати для своїх студентів. Він завжди допоможе, підтримає, зрозуміє. Імена кураторів, Юрія Олексійовича Ревука (41,46у гр.), Тетяни Миколаївни Тищенко (42–43 гр.), Олени Володимирівни Дуденко (44 – 45 гр.), Наталії Сергіївни Осіпенко (26у, 27у гр.), Лариси Іванівни Йовенко (28у гр.), Наталії Михайлівни Савчук (29у гр.), назавжди залишаться у серці кожного студента.
Душевні слова-привітання пролунали від Тетяни Миколаївни Тищенко, кандидата філологічних наук, професора, куратора 42 і 43 груп: «Дорогі випускники! Сьогоднішнє свято радісне, але водночас сумне, тому що я не можу вас обійняти, подивитися вам у вічі і сказати, як радію вашому успіхові!
На жаль, сьогодні ключовим словом у нашому житті стало слово «дистанція». Уже тепер далекого 2016 року почався забіг на марафонську дистанцію з перешкодами, яких тоді ви уявити собі не могли. Ви виростали, щодня, щосеместру, щороку долаючи їх із захопленням і не дуже.
Ви виростали, а разом з вами і ми: через заліки й екзамени, презентацію першокурсників, посвяту в студенти, екскурсії Черкащиною й Уманщиною, конкурси наукових робіт, олімпіади, конкурси знавців української мови імені Т. Шевченка, засідань літературного об’єднання імені М. Бажана, свята рідної мови, слов’янської писемності й культури. Дистанцію поки що в чотири роки ви пройшли успішно, і я тішуся цим!
Випуск 2020 – особливий! Багато чого було не тільки вперше у вашому житті, а й у житті університету й факультету. Нас навчили жити дистанційно, вчитися дистанційно, складати іспити дистанційно, спілкуватися дистанційно.
Я бажаю вам, дорогі наші випускники, щоб ваша студентська дружба не знала дистанцій, щоб дистанція між вами й університетом була мінімальною, щоб ваша особиста життєва дистанція була довгою, при здоров’ї, наповнена щирою дружбою, цікавими роботою і захопленнями, вірною любов’ю, домашнім затишком і романтикою подорожей! Ми любимо всіх вас, уболіваємо за вас і чекаємо в магістратурі».
Період студентства не випадково називають найкращим у житті. Він не обмежується парами, однокурсниками й гуртожитком. Це щось набагато більше. Цілий світ, який допомагає виплекати Особистість. Завдяки рокам, проведеними в Університеті, кожен має нагоду стати тим, ким він завжди мріяв, займатися тим, до чого найбільше лежить душа, студентські роки залишаються в пам’яті назавжди.
Від випускниці, Наталії Кучеренко, з особливим трепетом пролунали поетичні слова вдячності батькам за любов і підтримку, викладачам – за науку й пізнання таїни Слова, а також одне одному – за щиру дружбу, взаєморозуміння та радість спілкування впродовж навчання в університеті.
У душевну атмосферу студентських спогадів усі присутні занурилися під час виконання авторської музичної композиції від випускниці Вікторії Капуловської.
Заряд щемних почуттів онлайн-випуску переповнювало кожного від перегляду відео «Калейдоскоп студентських років». Адже роки навчання в аlma mater промайнули, як один день! І радісно, і трохи щемливо на серці. Дивні відчуття… Для когось незабутня подорож пліч-о-пліч із одногрупниками добігає до завершення, на інших же чекають вступні випробування до магістратури. Але всіх огортають добрі, світлі спогади про багатогранність студентського життя, про друзів і викладачів, з якими крокували щодня до філфаківського корпусу.
Швидко промайнуло навчання студентів після коледжу. Наші УШки (ми так їх люблячи називаємо) рік і 10 місяців уміло поєднували навчання і професійну діяльність. Як це було, пригадали під час захопливого відео.
Від імені студентського самоврядування, молодших друзів вітальну промову випускникам виголосила Софія Терлецька: «Дорогі друзі, старші товариші, юні приклади для наслідування! Від імені всього студентського колективу факультету української філології хочу поздоровити вас з офіційним вступом на тернистий шлях вчителя-мовника, педагога, що торкає душі, вирощує національно свідомих громадян. Дякуємо за право мати вас за взірець студенства нового покоління, філологів нової країни! Успіхів, снаги до педагогічної праці та філологічної боротьби! І нехай у вашому серці невтомно бринить синім небом та жовтим полем рідне до болю слово «Україна»!
Щиро вітаємо випускників 2020 року! Бажаємо вам долати всі перешкоди у житті так само легко, як сьогодні ми долали відстань! Вдало скласти вступні іспити до магістратури! Ми будемо раді бачити кожного з вас наступного навчального року на факультеті української філології! Щастя й долі вам!