Саме так можна назвати подію, що відбулася 5 листопада в Березівському закладі загальної середньої освіти І–ІІ рівнів Джулинської сільської ради. У стінах рідної школи (а вона ровесниця Олега Анатолійовича) відбулася презентація книги «Життя прожити – не поле перейти» Олега Бабія, випускника філологічного факультету 1998 року
[1]
Затишна шкільна зала у п’ятницю нагадувала рій, який гудів про одне – як авторові вдалося кількома рядками відтворити повну палітру людських емоцій. Слушно це підкреслив у виступі доктор філософських наук, професор, академік АН ВО України Павло Ямчук, сказавши, що «Олегова книга – це не тільки зібрання творів різних жанрів, це передусім заповнення лакуни в дитячій літературі. Це, за словами Олександра Олеся, “з журбою радість обнялась”».
Теплі слова прозвучали від директорки школи, випускниці філологічного факультету 2000 року Надії Слободяник; мецената, у свідомості якого живе прекрасне розуміння українського села і без допомоги якого б не побачила світ ця книга, депутата Вінницької обласної ради Олександра Кавуна; першого заступника голови Джулинської сільської ради Ніни Кравець; завідувачки відділу освіти і культури Джулинської сільської ради Руслани Руденко; старости с. Серединки Миколи Хараїма; головного редактора газети «Бершадський край» Федора Шевчука; заслуженого журналіста України Петра Маніленка; поетеси Лариси Натолочної, а також уже згаданого Павла Ямчука та кандидата філологічних наук Василя Денисюка.
Приємними акордами звучали інсценізація учнями оповідання «Межа», виступи шкільного хору (у якому, до речі, співає також випускниця факультету української філології і вчителька англійської мови цієї ж школи Владислава Піменова) та сільського ансамблю «Березівчанка» (керівник Сергій Хмільовський), а також Василя Третяка та панотця Романа. Визнання творчості засвідчила й вервечка людей, кожному з яких Олег Анатолійович подарував книгу з автографом.
-
[2]
-
[3]
-
[4]
-
[5]
-
[6]
-
[7]
