25 квітня 2023 року доцент Л. П. Пархета провела бінарне заняття з методики навчання української літератури для здобувачів вищої освіти ІІІ курсу факультету філології та журналістики на тему: «НУШ: переваги та виклики на уроках української словесності». На заняття була запрошена Оксана Миколаївна Дячук – учитель української мови та літератури вищої категорії, старший учитель Великосевастянівського ліцею Христинівської міської ради Черкаської області.
[1]
Заняття розпочалося зі вступного слова Любові Пархети, яка зауважила, що головною метою реформи НУШ є створення школи, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувалося завжди, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.
[2]
Реформу НУШ розраховано на роки, бо неможливо швидко змінити освітню традицію, але зміни вже розпочались, і не лише в початковій школі, а й у базовій також, де 5 і 6 (пілотні проєкти) класи навчаються вже за новою концепцією.
Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. Замість запам’ятовування фактів та понять учні набувають компетентностей, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей учнів. А це визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити подальшу навчальну діяльність.
[3]
[4]
У законі «Про освіту» є перелік компетентностей, яких набувають учні. Перша в цьому списку – вільне володіння державною мовою. Насамперед це стосується словесників, бо вчитель – це людина, на якій тримається реформа. Головний принцип НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти професійному зростанню.
Позаяк наша фахова навчальна дисципліна покликана підготувати майбутнього вчителя-філолога до реалізації на уроках Концепції НУШ, ми розглядаємо і вивчаємо теоретичні засади цього освітнього проєкту. Участь учителів-практиків в освітньому процесі ЗВО дає змогу майбутнім учителям зрозуміти проблеми й виклики Концепції НУШ у ЗЗСО.
[5]
Оксана Миколаївна Дячук поділилася практичним досвідом роботи, оскільки працює з учнями 5 класу. Учителька зауважила, що спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Щоб набувати компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом, тобто частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партами і слухати вчителя.
Концепція НУШ пропонує також упроваджувати інтегроване та проєктне навчання. Це сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ, адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань із різних дисциплін.
[6]
Міністерство розробило нову модель оцінювання [7] учнів у межах Нової української школи. Тепер замість звичних табелів у кінці року учні перших класів отримують Свідоцтво досягнень [8]. Оновлена модель ґрунтується на формувальному оцінюванні, яке дає можливість зробити висновки саме щодо процесу навчання, а не тільки результату (кількості помилок) та поступу учня.
Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї та прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою є Нова українська школа. Оксана Миколаївна показала чимало різних форм і прийомів роботи з учнями 5 класу, які базуються на розвиткові свідомого читача, творчого учня. А щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».
[9]
Міністерство освіти і науки пропонує типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група може доповнювати їх або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.
Бінарні заняття лектора і вчителя-практика дають можливість наблизити фахові методики до реалій сучасної школи. Студенти подякували Оксані Миколаївні за можливість прилучитися до проблем навчання в сучасному загальноосвітньому закладі, що сприятиме кращому уявленню здобувачів про те, що їх очікує на педагогічній практиці.
[10]
На бінарному занятті була присутня гарант ОП «Середня освіта. (Українська мова і література. Мова і література (польська))», канд. філол. наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання Т. М. Тищенко, яка подякувала Оксані Миколаївні за сприяння у підготовці фахівців-словесників нової генерації, які долатимуть із гідністю виклики нової української школи.