Поділитися новиною
Цієї ранньої осені в студентській затишній аудиторії пам’ять про нього проросла піснею.
Віктор Заленський у супроводі гітари виконав пісні на вірші Ст. Павленка «Сонце і вітер», «Балада про українську пісню». Друга – могла б сьогодні брати участь у конкурсах на кращу патріотичну пісню. За словами Віктора, текст абсолютно вільно лягає на баладний мотив. «Сонце і вітер» – теж надзвичайно мелодійний твір, «його можна зіграти будь-яким блотним боєм».
Студенти 32, 34 груп разом із Зарудняк Н. І. розглядали вірші Степана Павленка як тексти для сучасної естради. Зокрема, «Жовтень трави вкутує туманами», «В дитячому колі – яка ж ти вродлива!..», «Шукаю хлопчика. В картатій сорочині», «Вчитель мову веде неквапливо», «Школо, школо, дитинство, розквітле, мов лілія» були б прекрасними піснями до Дня учителя. А «Сонце і вітер» узагалі сприймається як гімн учительській суті. Чи ж не про кожного це справжнього вчителя: «Мене сонце поранило. В грудях моїх // В самім серці осколок сонця // Відтоді став я теплішим до всіх // І світлішим став. І – не сон це»? І чи ці слова не про кожного вчителя: «Я неспокій навік покохав»?
Твори Степана Павленка додали у палітру осіннього дня теплих кольорів. Не випадково ж студентів дуже зацікавило питання про те, де можна придбати книжку «Вічність така коротка». Зрозуміло: кому ж завадить у домівці осколок сонця?
«І слово, і голос»
«Вмерти не страшно, – писав Степан Павленко, – страшно умерти і прорости з могили не вишнею, не барвінком, а будяками».
Цієї ранньої осені в студентській затишній аудиторії пам’ять про нього проросла піснею.
Віктор Заленський у супроводі гітари виконав пісні на вірші Ст. Павленка «Сонце і вітер», «Балада про українську пісню». Друга – могла б сьогодні брати участь у конкурсах на кращу патріотичну пісню. За словами Віктора, текст абсолютно вільно лягає на баладний мотив. «Сонце і вітер» – теж надзвичайно мелодійний твір, «його можна зіграти будь-яким блотним боєм».
Студенти 32, 34 груп разом із Зарудняк Н. І. розглядали вірші Степана Павленка як тексти для сучасної естради. Зокрема, «Жовтень трави вкутує туманами», «В дитячому колі – яка ж ти вродлива!..», «Шукаю хлопчика. В картатій сорочині», «Вчитель мову веде неквапливо», «Школо, школо, дитинство, розквітле, мов лілія» були б прекрасними піснями до Дня учителя. А «Сонце і вітер» узагалі сприймається як гімн учительській суті. Чи ж не про кожного це справжнього вчителя: «Мене сонце поранило. В грудях моїх // В самім серці осколок сонця // Відтоді став я теплішим до всіх // І світлішим став. І – не сон це»? І чи ці слова не про кожного вчителя: «Я неспокій навік покохав»?
Твори Степана Павленка додали у палітру осіннього дня теплих кольорів. Не випадково ж студентів дуже зацікавило питання про те, де можна придбати книжку «Вічність така коротка». Зрозуміло: кому ж завадить у домівці осколок сонця?
Переглядів 403
