Студенти 12 групи факультету української філології переконані, що культурний відпочинок дозволяє збагатити внутрішній світ кожної людини й усвідомити необхідність подальшого її розвитку. Щоб долучитися до світу прекрасного і вдихнути на повні груди повітря, просочене духом часу, нещодавно вони разом із куратором групи Комаровою Зоєю Іванівною відвідали Художній і Краєзнавчий музеї в нашому місті.
Пам’ятаючи про те, що 18 травня усі музейники світу відзначали своє професійне свято (як відомо, Міжнародний день музеїв святкують у більшості цивілізованих країн із 1978 року), філологи привітали працівників музеїв і подякували їм за те, що вони повсякчас задовольняють потреби людей у духовності, яка наповнює життя новими відкриттями і відчуттями гармонії.
[1]
Працівник Художнього музею Вікторія Володимирівна Савчук розповіла екскурсантам про експонати виставок відомих художників, архітекторів і скульпторів, серед яких фондова колекція творів європейських художників: картини Строцці, Я. Матейка, Х. Рібейри, офорти Рембрандта, а також колекції порцеляни, меблів і скульптур відомих європейських майстрів. 
[2]
За словами Вікторії Володимирівни, у роки Другої світової війни Художній музей в Умані було пограбовано. У 1964 році на прохання громадськості міста та видатних діячів культури – Миколи Бажана, Юрія Смолича, Надії Суровцової – приміщення було відреставровано, а в 1974 році відкрито першу в Черкаській області картинну галерею як художній відділ Уманського краєзнавчого музею.
[3]
Серед живописних творів музейної збірки велику цінність мають роботи західноєвропейських художників XIX – початку XX ст.: Д. Беццуолі, Й. Ґреза, Я. Сімона, Р. Крижанівського, А. Буша, К. Мардзевича та ін. У музеї широко представлене національне образотворче мистецтво – зберігаються роботи українських художників XX ст.: І. Їжакевича, М. Глущенка, В. Литвиненка, К. Трохименка, Г. Чернявського та ін. Серед скульптур унікальними є роботи італійського та польського майстрів – А. Канови і К. Ґодебського.
Зацікавили картини сучасних уманських художників: Н. Луценко, Ю. Білоус, Я. Сердюк, Л. Дронь, І. Король.
[4]
У Краєзнавчому музеї, фондова колекція якого нараховує близько 50 тисяч експонатів, студенти поринули у світ раніше невідомої Умані. Кожна зала музею широко висвітлює історію та природу Уманщини від найдавніших часів до сьогодення.
[5]
Тут можна дізнатися про тваринний світ Уманщини, побачити діорами, які ілюструють побут первісних поселень. У залі середньовічної історії та Козаччини філологи детальніше ознайомилися з історичним періодом в житті рідного краю, відомим під назвою Коліївщина. В етнографічній експозиції музею відображений інтер’єр традиційної уманської хати.
[6]
Серед експонатів – унікальна археологічна колекція, предмети декоративно-прикладного мистецтва, воєнно-історичні, народно-побутові, художні колекції, фотодокументи тощо.
[7]
Культурно збагачені, студенти-філологи усвідомили, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини рідного краю, тому створення і функціонування музеїв – не чиясь забаганка, а потреба людей у збереженні національної пам’яті.