Поділитися новиною

Викладачі факультету мали гарну нагоду прослухати гостьову лекцію «Метамодернізм в українській літературі та кіно» (на запрошення кафедри історії української літератури Каразінського університету), яку провела докт. філол. наук,  гостьовий професор Інституту україністики Варшавського університету Тетяна Гребенюк.

Тетяна Гребенюк на початку презентації назвала твори та фільми, які, на її думку, несуть певні риси метамодернізму: «Її порожні місця» (Анна Грувер), «Арабески» (Сергій Жадан), «Мої жінки» (Юлія Ілюха), «Погляд медузи» (Любко Дереш), «Дім солі» (Світлана Тараторіна), «Там, де сходить сонце» (Олена Пшенична); «Атлантида» (2019, Валентина Васяновича),  «Памфір» (2022, Дмитра Сухолиткого-Собчука), «Люксембург, Люксембург» (2022, Антоніо Лукіча), «Порцелянова війна» (2024, Слави Леонтьєва і Брендана Белломо).

Для кращого розуміння місця метамодернізму в системі координат сучасного літературного процесу лекторка, насамперед, представила світоглядні явища, які передують метамодерну, і всі разом вони складають сучасну епістему (modernity). Премодерн («традиція») охоплює бароко, сентименталізм, класицизм, романтизм і реалізм, модерн (кін. 19 – поч. 20 ст.), постмодерн (1986 р. – поч. 21 ст.) (лекторка перенесла їх на український літературний процес). У цьому контексті вона зазначила, що про метамодерн можемо говорити в рамках першого десятиліття 21 ст.

 

У 1990-х роках (постмодернізм), на її думку, вже виникає погляд про прихід пори виникнення чогось іншого, нового в літературі.  Тетяна Гребенюк окреслила передумови зародження такого нового в літературі. На її думку, Девід Фостер Воллес вперше заговорив про те, що безкінечна гра, неприйняття емоцій, людського в людині, простого, зрозумілого (ознаки постмодернізму), буде змінене чимось новим.

Тетяна Гребенюк зазначила, що на межі 20-21 століть, на думку експертних науковців (з-поміж зарубіжних і Тамари Гундорової), постмодернізм закінчився, а виник новий напрям, який став називатися «пост-постмодернізмом» («метамодернізмом»), хоча його назв було багато: і «діджимодернізм», і «альтермодернізм», і «перформатизм».

Лекторка звернула увагу на дослідження Марії Варлігіної, Ольги Бандровської, Світлани Вардеванян, Тараса Пастуха, що містять цінні спостереження за природою метамодернізму в українській культурі, визначила особливості українського метамодернізму, охарактеризувала ознаки метамодернізму в українській художній культурі та назвала твори української літератури та фільми, де він присутній.

 

У кінці лекції Тетяна Гребенюк презентувала висновки з теми, закликала охочих до ознайомлення з її статтею та поділилася подальшими перспективами своїх наукових досліджень у цьому напрямку.

Матеріали гостьової лекції Тетяни Гребенюк надзвичайно цікаві, заслуговують на глибоке осмислення й використання під час занять із «Сучасного українського літературного процесу», «Масової літератури в Україні» та інших дисциплін літературознавчого циклу, у процесі розробки наукових проєктів, написання статей і тез означеної тематики.

Валентина ГОНЧАРУК

 

" data-title="Лекція гостьової професорки Інституту україністики Варшавського університету Тетяни Гребенюк">

Лекція гостьової професорки Інституту україністики Варшавського університету Тетяни Гребенюк

Викладачі факультету мали гарну нагоду прослухати гостьову лекцію «Метамодернізм в українській літературі та кіно» (на запрошення кафедри історії української літератури Каразінського університету), яку провела докт. філол. наук,  гостьовий професор Інституту україністики Варшавського університету Тетяна Гребенюк.

Тетяна Гребенюк на початку презентації назвала твори та фільми, які, на її думку, несуть певні риси метамодернізму: «Її порожні місця» (Анна Грувер), «Арабески» (Сергій Жадан), «Мої жінки» (Юлія Ілюха), «Погляд медузи» (Любко Дереш), «Дім солі» (Світлана Тараторіна), «Там, де сходить сонце» (Олена Пшенична); «Атлантида» (2019, Валентина Васяновича),  «Памфір» (2022, Дмитра Сухолиткого-Собчука), «Люксембург, Люксембург» (2022, Антоніо Лукіча), «Порцелянова війна» (2024, Слави Леонтьєва і Брендана Белломо).

Для кращого розуміння місця метамодернізму в системі координат сучасного літературного процесу лекторка, насамперед, представила світоглядні явища, які передують метамодерну, і всі разом вони складають сучасну епістему (modernity). Премодерн («традиція») охоплює бароко, сентименталізм, класицизм, романтизм і реалізм, модерн (кін. 19 – поч. 20 ст.), постмодерн (1986 р. – поч. 21 ст.) (лекторка перенесла їх на український літературний процес). У цьому контексті вона зазначила, що про метамодерн можемо говорити в рамках першого десятиліття 21 ст.

У 1990-х роках (постмодернізм), на її думку, вже виникає погляд про прихід пори виникнення чогось іншого, нового в літературі.  Тетяна Гребенюк окреслила передумови зародження такого нового в літературі. На її думку, Девід Фостер Воллес вперше заговорив про те, що безкінечна гра, неприйняття емоцій, людського в людині, простого, зрозумілого (ознаки постмодернізму), буде змінене чимось новим.

Тетяна Гребенюк зазначила, що на межі 20-21 століть, на думку експертних науковців (з-поміж зарубіжних і Тамари Гундорової), постмодернізм закінчився, а виник новий напрям, який став називатися «пост-постмодернізмом» («метамодернізмом»), хоча його назв було багато: і «діджимодернізм», і «альтермодернізм», і «перформатизм».

Лекторка звернула увагу на дослідження Марії Варлігіної, Ольги Бандровської, Світлани Вардеванян, Тараса Пастуха, що містять цінні спостереження за природою метамодернізму в українській культурі, визначила особливості українського метамодернізму, охарактеризувала ознаки метамодернізму в українській художній культурі та назвала твори української літератури та фільми, де він присутній.

У кінці лекції Тетяна Гребенюк презентувала висновки з теми, закликала охочих до ознайомлення з її статтею та поділилася подальшими перспективами своїх наукових досліджень у цьому напрямку.

Матеріали гостьової лекції Тетяни Гребенюк надзвичайно цікаві, заслуговують на глибоке осмислення й використання під час занять із «Сучасного українського літературного процесу», «Масової літератури в Україні» та інших дисциплін літературознавчого циклу, у процесі розробки наукових проєктів, написання статей і тез означеної тематики.

Валентина ГОНЧАРУК