[1]
Нещодавно доцент кафедри української літератури та українознавства, член Національної спілки письменників України Марина Павленко була запрошена бібліотекою-філіалом №4 міста Полтави на літературні зустрічі.
[2]
Заслуговує уваги «передісторія» питання: річ у тім, що названа бібліотека вже має давні традиції співпраці з письменниками України, адже її працівники – дуже активні й читаючі люди. Серед осіб, яких уже давно планували запросити, – авторка «Домовчика з палітрою» та «Русалоньки із 7-В…», які щиро полюбилися полтавчанам.
[3]
Але цього б не сталось, якби не фінансова підтримка їхнього «неофіційного шефа» – Андрія Анатолійовича Гурника (на фото з М. Павленко та бібліотекарями він – справа). І от якраз це є приклад, гідний наслідування. Звичайний підприємець, абсолютно далекий від політики, він просто вирішив, за його словами, «робити для культури України те, що мала би робити держава» – помагати бібліотекам поповнювати фонди сучасною літературою і давати змогу зустрічатись із авторами. «Це мій невеличкий внесок у майбутнє», – уточнює скромно. Не потребуючи за це жодних віддяк чи винагород. Коментарі, як мовиться, зайві.
[4]
Справді, читачі Полтавської бібліотеки-філіалу №4 проявили неабияку обізнаність із творчістю М. Павленко. Хоч, звісно, дещо новеньке почули і від неї.
[5]
Коли ж зайшла мова про університетське літоб’єднання імені Миколи Бажана, яке очолює М. Павленко, — полтавські студенти продемонстрували і свої поетичні таланти.
[6]
Після літературних зустрічей була не менш літературна прогулянка Полтавою. Зокрема, було відвідано музей-садибу Івана Котляревського, життя і творчість якого теж частково перетинається з Уманню.
[7]
[8]
[9]