- Факультет філології та журналістики - https://ff.udpu.edu.ua -

Літній обмін «карантинками», або чергове віртуальне засідання університетського літоб’єднання

[1]

16-го серпня було надзвичайно спекотно, і літо тут ні до чого! Адже чергове засідання літоб’єднання імені Миколи Бажана, що вкотре проводилось в онлайн-форматі, одразу стартонуло з високого рівня – віршем Вероніки Білокур, тривало аж до пізньої ночі, встигло не раз здивувати, та завершилось не менш феєрично, завдячуючи поезії від Надії Мельник.

Артем Гончарук, Алла Захарченко, Людмила Дронь, Тетяна Кравець, Анна Осіпенко-Багірова (наші викладачі пам’ятають її як Ганну Городнюк), Крістіна Гонта й Тетяна Тищук, абстрагувавшись на деякий час від невимушеної літньої метушні, люб’язно подарували іншим учасниками засідання можливість насолодитися їхньою творчістю.

А зважаючи на домашнє завдання, темою якого було «Мої карантинки» / «Моя самоізоляція», Наталя Кучеренко, Сніжана Шутко, Вероніка Білокур, Вікторія Шибінська, Марина Щетько та Софія Кримовська в поетичній формі поділилися власним враженням та баченням сьогочасної злободенної ситуації у світі.

До речі, допис Софії Кримовської, окрім усього, став справжнім рекордсменом засідання, за день набравши 272 перегляди.

Було два автори, які спершу забажали зостатись анонімами, але їхні вірші справили таке гарне враження, що публіка вимагала справжніх імен. І автори, точніше авторки, «РОЗанонімилися»: ними виявились Ілона Іщенко та Вікторія Шибінська-Коваль.

Та чи не найбільша несподіванка засідання – спільна поезія від Вікторії Капуловської і Сергія Мовчана! Вони й раніше вражали нас своїми літературними та музичними напрацюваннями, але – кожен окремо. А цього разу, схоже, вирішили остаточно «добити» своїх фанатів. Як влучно зазначали у коментарях, тепер залишилось дочекатись від цих двох запису спільної пісні.

Наприкінці оголосили нове домашнє завдання: «Show must go on». Окрім того, було висловлено подяку всім учасникам – від неперевершених авторів до влучних коментаторів та мовчазних спостерігачів.

Керівник літоб’єднання Марина Степанівна Павленко також висловила величезну вдячність “головній натхненниці й утілювачці всіх технічних ідей” Насті Кириленко.

А ознайомитися з опублікованими текстами ви зможете ось тут [2]