Важко обирати життєвий напрямок у 16 років, будучи молодим, розгубленим, мрійливим. Та я невимовно рада, що три роки тому обрала саме той факультет, який сьогодні робить моє життя творчим, сповненим натхнення, літератури та впевненості у власному «завтра». Бо ж факультет української філології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини завжди був, є і буде осередком зародження та розвитку письменницьких талантів Уманщини, Черкащини, України! Бо ж, власне, й професія вчителя-словесника – то не лише про методики, українську мову, літературу, то, перш за все, – політ душі у вирій, то творчість, то любов до світу, людини, дитини. То вияв неосяжної ніжності до всього рідного, отчого, національного. То спрага до популяризації серед молоді української літератури – як класичної, так і сучасної.
[1]
А яким різноманіттям талантів, знань та вмінь майорить викладацький склад кожної кафедри! Тут і мовознавці, літературознавці, українознавці, перекладачі, громадські діячі, відомі поза межами України…
Студенти ж нашого факультету, добре знають секрети вдалої письменницької праці, бо ж не один рік вивчають спадщину найвидатніших майстрів пера. Можливо, саме тому багато з них починають і самі братися до записника та натхненно збагачувати літературу власними перлами. Можливо, саме тому літоб’єднання імені Миколи Бажана, що функціонує під керівництвом Марини Степанівни Павленко вже понад десять років, залишається одним із найбільш очікуваних заходів студентського життя.
[2]
Та не письменництвом єдиним! Факультет української філології водночас славиться й плідною працею «Театру Слова» – майстер-класу з виразного читання віршів та ораторського мистецтва, де не вже одне покоління студентів озброїла словом видатна людина Уманщини –Наталія Петрівна Сивачук. А для тих, хто не має хисту до акторської майстерності, завжди випадає шанс втрапити на звітний концерт колективу. Ласкаво просимо!
[3]
Та головне – те, що захоплює мене найбільше: немає серед скульпторів юнацьких душ людей, позбавлених любові до рідної землі, мови, народу! Справжнісінький осередок українознавства! Тому й не дивно, що студенти теж перехоплюють той нетлінний запал любові та популяризації усього питомого, отчого, рідного.
[4]
Дозвілля студентів-філологів – це захопливий вир заходів, конкурсів, майстер-класів, українознавчих свят, нескінченний потік натхнення. Факультет систематично запрошує на зустрічі зі студентством відомих та успішних митців слова, журналістів, діячів культури.
[5]
Не дивно, що центром нашого світогляду стає книга. Бо що ж то за філолог, тим паче української мови, без книги? На все життя вона стає помічником, порадником, натхненником та подекуди способом самореалізації. Насамкінець мушу зізнатися, що навчання легким не буває, ні у нас, ні деінде. Та якщо любити те, чим займаєшся, жити тим, що тебе оточує, активно брати участь у всіх творчих процесах та невтомно вдосконалюватися, втома буде тобі лише за щастя!
[6]
Пишаюся тим, що маю можливість знаходити власне щастя на третьому поверсі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, в маленькій, затишній і дуже творчій родині факультету української філології!
Софія Терлецька – студентка ІІІ курсу, 33групи, голова наукового сектору студентського самоврядування факультету української філології