Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Тематика магістерських робіт вирізнялася різноманіттям, глибиною та актуальністю. Значна частина досліджень була присвячена питанням мовознавства, літературознавства, методики викладання, а також культурологічним і лінгвокультурологічним аспектам.

      Магістри-філологи звернули увагу на сучасні проблеми лінгвістики, зокрема на вивчення структури та семантики заперечних конструкцій у сучасній українській мові та лексико-граматичних особливостей мови української поезії другої половини ХХ століття. Окремі роботи аналізували специфіку стилістики, зокрема тюркізми у творах Тараса Шевченка, стилістичний статус прикметників у народних думах.

      Тематика, пов’язана з українською літературою, була репрезентована роботами, в яких розглянуто творчість класиків і сучасних авторів. Наприклад, були представлені дослідження про образ Івана Сірка в українському фольклорі, сміхову культуру у творчості Івана Франка, а також про філософську термінологію Івана Франка. Увагу привернули роботи, присвячені дихотомії часопростору у творчості Марка Кропивницького та поетиці й проблематиці роману Михайла Старицького «Розбійник Кармелюк».

      Методика навчання української мови та літератури також залишалася в центрі уваги магістрів. У роботах висвітлювалися сучасні підходи до навчання розділу «Будова слова і словотвір» у базовій середній освіті, методичні засади формування готовності майбутніх учителів до організації самостійної роботи учнів, а також лінгводидактичні засади використання засобів медіаосвіти.

      Не менш актуальними були дослідження культурологічних і лінгвокультурологічних аспектів, зокрема кулінароніми як лінгвокультурологічний феномен, міфологеми вогню та сонця в українській літературі, а також фольклорні джерела у творчості Михайла Драгоманова.

      Сучасні виклики, зумовлені російсько-українською війною, знайшли відображення в темах, присвячених аналізу лексичних новотворів періоду війни та вивченню власних назв. Наприклад, розглядалися особливості передавання англомовних пропріативів і назви українських музичних гуртів.

      На попередньому захисті магістранти продемонстрували високий рівень підготовки, обґрунтованість обраних методологій та інноваційний підхід до аналізу матеріалу. Члени комісії відзначили вміння здобувачів чітко аргументувати свої ідеї, відповідати на запитання й інтегрувати отримані поради для вдосконалення дослідження.

      Зустріч проходила у конструктивній і доброзичливій атмосфері. Студенти отримали рекомендації щодо уточнення формулювань, доповнення аналізу, вдосконалення структури роботи та оформлення висновків. Важливо зазначити, що така взаємодія сприяє не лише покращенню якості магістерських досліджень, але й розвитку професійних компетенцій майбутніх фахівців.

      Ірина ГОНЦА, Інна КОЛОМІЄЦЬ

      " data-title="Науковий дебют: магістри-філологи презентували свої дослідження">

      Науковий дебют: магістри-філологи презентували свої дослідження

      На факультеті відбувся попередній захист магістерських робіт здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня. Ця важлива подія дала змогу студентам презентувати результати своїх наукових досліджень, отримати конструктивні зауваження від наукових керівників і членів комісії, а також удосконалити свої роботи перед фінальним етапом захисту.

      Тематика магістерських робіт вирізнялася різноманіттям, глибиною та актуальністю. Значна частина досліджень була присвячена питанням мовознавства, літературознавства, методики викладання, а також культурологічним і лінгвокультурологічним аспектам.

      Магістри-філологи звернули увагу на сучасні проблеми лінгвістики, зокрема на вивчення структури та семантики заперечних конструкцій у сучасній українській мові та лексико-граматичних особливостей мови української поезії другої половини ХХ століття. Окремі роботи аналізували специфіку стилістики, зокрема тюркізми у творах Тараса Шевченка, стилістичний статус прикметників у народних думах.

      Тематика, пов’язана з українською літературою, була репрезентована роботами, в яких розглянуто творчість класиків і сучасних авторів. Наприклад, були представлені дослідження про образ Івана Сірка в українському фольклорі, сміхову культуру у творчості Івана Франка, а також про філософську термінологію Івана Франка. Увагу привернули роботи, присвячені дихотомії часопростору у творчості Марка Кропивницького та поетиці й проблематиці роману Михайла Старицького «Розбійник Кармелюк».

      Методика навчання української мови та літератури також залишалася в центрі уваги магістрів. У роботах висвітлювалися сучасні підходи до навчання розділу «Будова слова і словотвір» у базовій середній освіті, методичні засади формування готовності майбутніх учителів до організації самостійної роботи учнів, а також лінгводидактичні засади використання засобів медіаосвіти.

      Не менш актуальними були дослідження культурологічних і лінгвокультурологічних аспектів, зокрема кулінароніми як лінгвокультурологічний феномен, міфологеми вогню та сонця в українській літературі, а також фольклорні джерела у творчості Михайла Драгоманова.

      Сучасні виклики, зумовлені російсько-українською війною, знайшли відображення в темах, присвячених аналізу лексичних новотворів періоду війни та вивченню власних назв. Наприклад, розглядалися особливості передавання англомовних пропріативів і назви українських музичних гуртів.

      На попередньому захисті магістранти продемонстрували високий рівень підготовки, обґрунтованість обраних методологій та інноваційний підхід до аналізу матеріалу. Члени комісії відзначили вміння здобувачів чітко аргументувати свої ідеї, відповідати на запитання й інтегрувати отримані поради для вдосконалення дослідження.

      Зустріч проходила у конструктивній і доброзичливій атмосфері. Студенти отримали рекомендації щодо уточнення формулювань, доповнення аналізу, вдосконалення структури роботи та оформлення висновків. Важливо зазначити, що така взаємодія сприяє не лише покращенню якості магістерських досліджень, але й розвитку професійних компетенцій майбутніх фахівців.

      Ірина ГОНЦА, Інна КОЛОМІЄЦЬ

      25.11.2024

      Переглядів 49