[1]
З 17 до 29 квітня здобувачі вищої освіти освітніх програм «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (англійська))», «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська))» проходили навчальну (фольклорну) практику. Безпосередньому проходженню практики передувало вивчення українського фольклору (викладач – професор Наталія Сивачук), ознайомлення з методикою проведення пошуково-дослідницької роботи, специфікою запису фольклору різних жанрів, а також з особливостями здійснення дослідницької діяльності з респондентами.
[2]
Після завершення збирацько-дослідницької роботи студенти працювали над оформленням папок із матеріалами практики, систематизацією та каталогізацією зібраного фольклорно-етнографічного матеріалу. На кожному з етапів фольклорної практики студенти консультувалися зі своїми керівниками – професором Ларисою Йовенко та доцентами Олександром Санівським і Вітою Кириченко, за потреби отримували корисні поради щодо оформлення матеріалів і архівних карток від керівника науково-дослідної лабораторії, професора Наталії Сивачук та організатора фольклорно-експедиційних досліджень лабораторії Валентини Гончарук.
[3]
Студенти відповідально готувалися до захисту практики: підбирали найбільш цікаві фольклорно-етнографічні записи, аудіо та відеоматеріали, створювали звітні презентації, вишивали обкладинки до папок з матеріалами практики (під керівництвом викладача вишивки, доцента Наталії Осіпенко).
Захист відбувся у затишній, майже родинній атмосфері: студенти у святковому вишиваному вбранні цікаво презентували результати досліджень фольклорної спадщини села (міста) та ділилися своїми враженнями від проходження практики.
[4]
«Перша практика, яка чекає кожного на факультеті філології та журналістики – ФОЛЬКЛОРНА. Я проходила фольклорну практику у с. Михайлівка Гайсинського району Вінницької області. Досліджуючи фольклорну спадщину села, я вдосконалила свої вміння комунікувати з людьми різної вікової категорії, відвідала цікаві місця: Лису гору, найстарішу хату, могилу знахаря, цілюще джерело. Під час практики я зробила фото- та відеофіксацію фольклорно-етнографічних матеріалів, щоб через декілька десятків років наші нащадки змогли доторкнутися до фольклору і зберегти його далі. Моїми респондентами були надзвичайно цікаві люди – Любов Іванівна Зиза («золотий голос Михайлівки», волонтер), Олена Павлівна Остробородько (головна вишивальниця села), Тамара Дмитрівна Васильчук (директор сільського будинку культури).
Під час фольклорної практики я вишивала обкладинку на папку з матеріалами практики завдяки знанням з вишивки, які здобула завдяки Наталії Сергіївні Осіпенко у науковому гуртку «Вишивка у східноподільській традиції».
Дякую кафедрі української літератури,українознавства та методик її навчання за можливість пірнути у фольклорну спадщину – у наше українське!» (студентка 12 групи Анна Ільницька).
[5]
«Я проходила фольклорну практику в селі Зятківці Гайсинського району Вінницької області. З одного боку, мені було цікаво досліджувати цю місцевість, бо я нещодавно сюди переїхала. Коли я взяла книгу «Зятківці» в сільській бібліотеці, то прочитала про походження села, дізналася, що в селі був палац, були підземні ходи і безліч інших цікавих речей.
Наступного дня я пішла у пошуках респондентів, я навіть не очікувала познайомитися з такими емоційними та щирими людьми. Найбільше мені припала до серця Олександра Омельянівна Керанчук-Ломачевська, яка розповіла мені про цікаві народні традиції, розповіла, як жили раніше, про життя під час війни.
Незважаючи на труднощі на моєму шляху, я змогла все подолати і зібрати дуже цікаву інформацію про свою місцевість.
Практика – це дослідження нового, але в той час і старого. Для мене практика стала великою частинкою мого життя. Я дуже щаслива людина, тому що познайомилася з різними, але цікавими, людьми, зрозуміла цінність нашого минулого, теперішнього та майбутнього» (студентка 12 групи Ірина Старинщук).
[6]
«Я проходила практику в с. Молога Білгород-Дністровського району Одеської області. На початку практики я думала, що нічого цікавого не знайду, тому що знаю добре своє село. Коли почала спілкуватися з респондентами, дізналася багато нового про село, я була в захваті, наскільки ця інформація цінна і цікава. Люди із задоволенням відповідали на мої питання. Мені дуже сподобалася практика, адже це було цікаво й повчально. Вдалося багато чого з’ясувати. Практика дає можливість поспілкуватися з людьми різного віку і дізнатися багато нового. Я дуже рада за таку можливість дослідити село» (студентка 12 групи Тетяна Пісарогло).
[7]
«Участь у фольклорній практиці може бути дуже захопливою та корисною для людини. Практика розвиває творчі здібності, вчить співпрацювати з іншими людьми.
Фольклорна практика є надзвичайно важливою для збереження та розвитку культурного доробку народу. Вона дозволяє людям більше дізнатися про свої корені та стати частинкою цієї культури» (студентка 11 групи Анна Гордей).
[8]
«Я проходила навчальну (фольклорну) практику в селі Кищенці Уманського району Черкаської області. Спочатку я була розгубленою та стривоженою, адже це перша практика в моєму студентському житті. Були й страхи стосовно того, чи вистачить матеріалу для роботи, чи захочуть жителі села розповісти мені потрібну інформацію.
Проте розпочавши роботу, я відчула, що всі страхи зникли, натомість з’явився сильний інтерес до роботи. Протягом 10 днів спілкування з жителями я дізналася про історію села, народні житла та ремесла, традиційне вбрання й сільську громаду, а також про фольклор села. Це було дуже цікаво та пізнавально! Науково-дослідницька робота показала те, що ми маємо зберігати та просувати нашу фольклорну спадщину.
Проходження практики в селі Кищенці було дійсно цінним для мене часом, адже це не тільки теплі спогади, а й досвід, який допоможе мені в житті та в майбутній професії» (студентка 12 групи Анастасія Люльченко).
[9]
«Я проходила практику в селі Врадіївка Первомайського району Миколаївської області.
Вже з перших днів практики я зрозуміла, що фольклор – це не просто минуле, але й живий та цінний ресурс нашого культурного спадку. Я мала можливість дослідити традиції, звичаї, легенди та пісні, що перейшли через віки і збереглися до наших днів. Під час практики я працювала зі старими записами, вивчала тексти пісень, слухала розповіді літніх жителів села про їхні традиції. Це була особлива подорож у світ народної культури, де кожна історія, кожна мелодія мала своє значення та зв’язок із минулим.
На початку практики я поспілкувалася з моєю бабусею Валентиною Євдокимівною. Вона пояснила, що моя роль полягатиме у дослідженні та документуванні фольклорних матеріалів, зокрема казок, пісень та звичаїв, які передаються від покоління до покоління.
Я відвідала багато місць у селі та поспілкувалася з місцевими жителями. Було дивовижно чути історії, які пройшли через століття, зберігаючи свою витривалість та мудрість. Я зрозуміла, що моя практика має велике значення для збереження культурної спадщини та вивчення нашого народу.
Ця фольклорна практика надала мені незабутній досвід та глибше розуміння нашої культурної спадщини. Вона розширила мої горизонти і відкрила для мене новий світ, який захоплює та надихає» (студентка 12 групи Ірина Бондаренко).
[10]
[11]