Щороку, коли в свої права вступає чарівний вересень, у селі Вишнопіль на Тальнівщині відбувається привітання лауреатів регіональної літературної премії імені Федора Мицика.
І майже щороку серед нагороджених є і студенти Уманського педуніверситету – учасники університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана.
[1]
Цей рік не став винятком. У стінах Вишнопільської загальноосвітньої школі І-ІІІ ступенів вітання з перемогою приймали першокурсниці факультету української філології Уманського педагогічного університету імені Павла Тичини, учасниці літературного об’єднання імені Миколи Бажана:
- Кириленко Анастасія у номінації «Високохудожні прозові твори» (оповідання «Таємниця панського маєтку, або Пригоди юного детектива»);
- Капуловська Вікторія у номінації «Високохудожні поетичні твори» (збірка поезій).
[2]
Ось що вони кажуть:
«Не приховуємо, нам дуже приємно опинитися у званні переможців регіонального літературного конкурсу імені Федора Олексійовича Мицика, видатної особистості й талановитого майстра слова. Для нас це було незвичайною подією, адже це перші перемоги такого рівня. У свій виграш не вірили до останнього, тому що не знали, як можуть дві дівчини, подруги з одного факультету, з одного курсу і з однієї кімнати потрапити на нагородження однієї літературної премії. У цей день приємно було відчути підтримку рідних та наставників. Звичайно, нагородження без хвилювання не обійшлось, але перед гостинними глядачами завжди стає легше. Мали честь стояти на одній сцені з сином Федора Мицика – Вадимом Мициком та його жінкою – Ангеліною Мицик, які подарували нам свої книги з автографами. З творчістю Федора Мицика познайомилися нещодавно; його поезії підкорили нас саме щирістю, простою людською щирістю, яка є у кожному слові, у кожній строфі, у кожному вірші. Хотілося б висловити подяки організаторам конкурсу за проведення заходу, компетентному журі за терпіння і доброзичливість, своєму викладачеві – Павленко Марині Степанівні за те, що допомагає і далі розвиватися у творчому русі, та ще одній наставниці – Ткаченко Галині Василівні, яка ще з першого вірша надихала писати далі, а також близьким за підтримку і віру в перемогу».
[3]
[3]
Зазначимо, що матеріальний «додаток» до премії як для студентів досить суттєвий: 1500 грн. Є до чого прагнути наступним лауреатам!
Керівник університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана Павленко Марина Степанівна, серед іншого, у своєму виступі сказала й таке:
«Щороку я висловлюю побажання, аби серед переможців були й рукописи учнів такої гостинної вашої Вишнопільської школи. І щороку знов і знову тут нагороджують наших студентів. Я зрозуміла секрет: для того, щоб і вишнопільські школярі нарешті отримали премію, їм треба просто-напросто до нас вступити! Отже, ласкаво просимо!»
[4]
А самі учасники літоб’єднання, натхненні перемогою своїх ровесників, уже почали готувати рукописи. Сподіваємось на нові перемоги у наступному вересні!..
[5]
[6]