26 квітня цього року минають 35-ті роковини катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Тридцять п’ять років із того дня, коли на території близько 3 600 квадратних кілометрів завмерло життя, а залишилися лише спогади про відлуння дитячих голосів на майданчиках Прип’яті, про запах звареної і залишеної на столі кави, про краєвиди з балконів багатоповерхівок, завішених білосніжними фіранками, що коливалися від подиху вітру, в якому аромат розквітлих дерев уже змішався з радіаційним пилом…
Знято десятки фільмів, серіалів, документальних стрічок про ці події, але кожна з них і досі хвилює душу, ятрить рани тих, хто боровся з наслідками страшної аварії, зволожує очі тих, хто залишив позаду себе ціле життя, від’їжджаючи в одному із безлічі білих автобусів. Близько 116 000 доль вирушали в невідоме….
Сьогодні – день пам’яті та жалоби. Ми вшановуємо живих ліквідаторів цієї жахливої катастрофи та згадуємо полеглих героїв.
[1]
Студенти 34 групи з куратором Т. І. Жилою 26.04 о 12.00 хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів.
А після перегляду фільмів «Чорнобиль», «Метелики», «Чорна квітка» та «Розщеплені на атоми», який кожен для себе обрав, провели онлайн-бесіду, поділилися враженнями, висловили думки, обговорили…
Одностайно зійшлися на думці, що картини важкі…, справжні людські долі набагато страшніші…, катастрофа величезна…, трагедія жахлива…!
Збережемо пам’ять – передаємо знання – шануємо героїв!
[2]
Підготувала студентка 34 групи Кашоїд Анастасія