Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Підсумкові конференції з педагогічної практики дають можливість усім учасникам освітнього процесу зробити висновки про якість виконання завдань практики та накреслити перспективи вдосконалення змісту практичної підготовки. Саме такою була зустріч із здобувачами І курсу другого магістерського рівня заочної форми навчання, що здобувають освіту за ОПП «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (англійська))» та «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська))».  На конференції, яка проходила в форматі Google meet, були присутні керівники практики Ірина Гонца, Тетяна Григоренко, Людмила Новаківська та Любов Пархета а також студенти заочної форми навчання.

      Переважна більшість здобувачів магістерського рівня працюють в закладах освіти різних типів. У своїх звітах вони зазначали про те, що найбільше їм вдалося, зокрема застосування різних сучасних технологій навчання на уроках української мови та літератури. Це заслуговує на увагу, оскільки зміна освітньої парадигми потребує переосмислення традиційної організації навчання української мови та літератури, розроблення нових технологій з урахуванням змісту навчання та вікових особливостей учнів.

      Студенти поділилися враженнями та досвідом про роботу під час педагогічної практики в різних форматах, з дітьми з особливими освітніми потребами, мотивованими до навчання учнями та тими, хто не має зацікавленості у навчанні. На конференції була атмосфера жвавої дискусії, здобувачі ставили запитання один одному, давали грунтовні відповіді на них.

      Керівники практики теж долучилися до обговорення проблемних питань, подякували студентам за небайдужість та активну позицію щодо вдосконалення морально-ціннісних орієнтацій учнів. Оскільки кожен магістрант у своєму звіті звернув увагу на формування духовності підростаючого покоління, що характеризується єдністю національного й загальнолюдського, робимо висновки, що це заслуговує на особливу увагу саме тепер, у час воєнної агресії.

      Надзвичайно актуальною сьогодні є точка зору Василя Сухомлинського, який вважав, що від вчителя вирішальною мірою залежить те, як бачить світ підліток, що його хвилює, дивує,  турбує, зворушує.

      Тому звіти з педагогічної практики здобувачів другого магістерського рівня засвідчили про їхню готовність до застосування людинознавчих технологій у процесі навчання рідної мови та літератури і використання потенціалу навчальних дисциплін у процесі формування духовної культури учнів.

                                                                                          Любов ПАРХЕТА

      " data-title="Педагогічна практика здобувачів ОС «Магістр» : підсумки та перспективи">

      Педагогічна практика здобувачів ОС «Магістр» : підсумки та перспективи

      Важливу роль у системі підготовки здобувачів другого магістерського рівня в педагогічному навчальному закладі відіграє практична підготовка. Адже формування майбутнього вчителя-словесника залежить від якості вдосконалення освітньо-виховного процесу як у виші, так і в закладі загальної середньої освіти. Саме ці аспекти враховуються при укладанні програм педагогічних практик для здобувачів вищої освіти, з урахуванням тих фахових компетентностей, котрих мають набути або сформувати студенти під час практичної підготовки: оволодіння обгрунтованими методами і прийомами навчання, умінням аналізувати мовний та літературний матеріал, розвивати усне та писемне мовлення учнів, проводити позакласну роботу з фаху, підвищувати свій методичний рівень освіти та вдосконалювати професійну майстерність.

      Підсумкові конференції з педагогічної практики дають можливість усім учасникам освітнього процесу зробити висновки про якість виконання завдань практики та накреслити перспективи вдосконалення змісту практичної підготовки. Саме такою була зустріч із здобувачами І курсу другого магістерського рівня заочної форми навчання, що здобувають освіту за ОПП «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (англійська))» та «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська))».  На конференції, яка проходила в форматі Google meet, були присутні керівники практики Ірина Гонца, Тетяна Григоренко, Людмила Новаківська та Любов Пархета а також студенти заочної форми навчання.

      Переважна більшість здобувачів магістерського рівня працюють в закладах освіти різних типів. У своїх звітах вони зазначали про те, що найбільше їм вдалося, зокрема застосування різних сучасних технологій навчання на уроках української мови та літератури. Це заслуговує на увагу, оскільки зміна освітньої парадигми потребує переосмислення традиційної організації навчання української мови та літератури, розроблення нових технологій з урахуванням змісту навчання та вікових особливостей учнів.

      Студенти поділилися враженнями та досвідом про роботу під час педагогічної практики в різних форматах, з дітьми з особливими освітніми потребами, мотивованими до навчання учнями та тими, хто не має зацікавленості у навчанні. На конференції була атмосфера жвавої дискусії, здобувачі ставили запитання один одному, давали грунтовні відповіді на них.

      Керівники практики теж долучилися до обговорення проблемних питань, подякували студентам за небайдужість та активну позицію щодо вдосконалення морально-ціннісних орієнтацій учнів. Оскільки кожен магістрант у своєму звіті звернув увагу на формування духовності підростаючого покоління, що характеризується єдністю національного й загальнолюдського, робимо висновки, що це заслуговує на особливу увагу саме тепер, у час воєнної агресії.

      Надзвичайно актуальною сьогодні є точка зору Василя Сухомлинського, який вважав, що від вчителя вирішальною мірою залежить те, як бачить світ підліток, що його хвилює, дивує,  турбує, зворушує.

      Тому звіти з педагогічної практики здобувачів другого магістерського рівня засвідчили про їхню готовність до застосування людинознавчих технологій у процесі навчання рідної мови та літератури і використання потенціалу навчальних дисциплін у процесі формування духовної культури учнів.

                                                                                          Любов ПАРХЕТА

      12.04.2025

      Переглядів 43