Поділитися новиною
Цікавим та вдалим, на мій погляд, виявився урок української мови в 9-Б класі, де ми з учнями працювали над закріпленням знань теми розділу «Синтаксис», а саме «Складнопідрядні речення». Оскільки методично клас орієнтований на поглиблене вивчення української мови, то кожен урок супроводжується системним повторенням та узагальненням попередньо засвоєного матеріалу із різних розділів української мови. Не став винятком і цей урок. У ході навчального процесу ми торкалися теорії низки тем: «Уподібнення приголосних», «Правила вживання м`якого знаку», але особливу увагу було зосереджено на темі «Складнопідрядні та безсполучникові речення». Головний акцент зроблено на розвиток практичних умінь розпізнавати, аналізувати й робити синонімічну заміну таких типів речень відповідно до комунікативної ситуації, що відповідає вимогам чинної навчальної програми.
Не обійшлося і без хвилювання, але ціленаправленості моїм діям додавали отримані мною знання під час роботи на семінарських заняттях із сучасної української літературної мови. Стало очевидним, що мої викладачі-наставники доклали чимало зусиль, щоб набуті знання та вміння з програмних тем чітко й усвідомлено зафіксувалися у пам`яті і для їх відтворення потрібно було лише повторити матеріал, готуючись до шкільного викладу.
Під час уроку мною широко використовувалися інформаційно-комунікаційні технології навчання, наочні та словесні методи викладання, що значно підвищило динаміку заняття й стимулювало пізнавальну активність учнів. Особливо успішними виявилися флеш-картки та інтерактивні завдання на платформі Wordwall, які допомогли поєднати навчальний процес із елементами гри. Це сприяло формуванню позитивної мотивації до вивчення мовних явищ.
Урок відбувався в теплій, зосередженій атмосфері, а особливо приємно було працювати зі здобувачами освіти, які виявляли активність, мислили критично і не боялися ставити запитання. Ще більш відповідальною ця подія стала через присутність класного керівника Олійник Олени Леонідівни, чия підтримка й доброзичлива атмосфера допомогли мені почуватися впевнено.
Також я мала можливість проводити уроки української літератури у 9 класі, на одному з яких ми вивчали творчість Тараса Шевченка, зокрема поему «Наймичка» та хронологічний період заслання поета. Основна мета вбачалася не лише у засвоєнні фактичного матеріалу, а й у формуванні глибшого емоційного зв’язку сучасних учнів із постаттю Великого Кобзаря, Пророка та його творами. Під час уроку я вдавалася до використання різних методів подання навчального матеріалу. Імпонувала старшокласникам проєктна діяльність, а саме завдання на конструювання «Щоденник від імені Шевченка», де учні створювали умовні щоденникові записи Шевченка під час заслання. А також займалися написанням есе «Говорить Наймичка», у результаті чого кожен учень обдумав, висловив і прописав ті почуття, які пронизували головну героїню твору, за умови уявного її звернення до тодішнього світу. Активно застосовувався деструктивний метод опрацювання твору, основи якого були закладені під час опанування навчальною дисципліною «Вступ до літературознавства». Діти теж позитивно сприйняли цей метод, про що свідчили схвальні відгуки від учасників навчального процесу в кінці уроку.
Уроки під час практики стали для мене ще одним переконливим свідченням того, наскільки важливо постійно розвиватися, шукати нові підходи до учнів та вміти адаптуватися до різних освітніх середовищ та предметних спеціальностей. Практика – це не просто формальність, а справжній шанс побачити себе в професії з іншого боку.
Щиро вдячна за цей досвід, зворотний зв’язок, який надихає. Це мотивує рухатися далі з новими ідеями та вірою в те, що роблю.
Ніка КУХАРЕНКО,
здобувачка 152-м групи
" data-title="Практика, яка надихає: мій досвід через навчання">
Практика, яка надихає: мій досвід через навчання
Я, Ніка Вадимівна Кухаренко, вже другий рік поспіль працюю вчителем польської мови в Уманській гімназії № 5 Уманської міської ради Черкаської області. Як здобувачка ОС «Магістр» за ОПП «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська))» виробничу (педагогічну) практику проходила в цьому ж закладі загальної середньої освіти. Відповідно до програми цього освітнього компонента мала чудову нагоду вийти за межі звичного іноземного контенту й спробувати свою професійну майстерність у викладанні предметів української мови та літератури в старшій школі.
Цікавим та вдалим, на мій погляд, виявився урок української мови в 9-Б класі, де ми з учнями працювали над закріпленням знань теми розділу «Синтаксис», а саме «Складнопідрядні речення». Оскільки методично клас орієнтований на поглиблене вивчення української мови, то кожен урок супроводжується системним повторенням та узагальненням попередньо засвоєного матеріалу із різних розділів української мови. Не став винятком і цей урок. У ході навчального процесу ми торкалися теорії низки тем: «Уподібнення приголосних», «Правила вживання м`якого знаку», але особливу увагу було зосереджено на темі «Складнопідрядні та безсполучникові речення». Головний акцент зроблено на розвиток практичних умінь розпізнавати, аналізувати й робити синонімічну заміну таких типів речень відповідно до комунікативної ситуації, що відповідає вимогам чинної навчальної програми.
Не обійшлося і без хвилювання, але ціленаправленості моїм діям додавали отримані мною знання під час роботи на семінарських заняттях із сучасної української літературної мови. Стало очевидним, що мої викладачі-наставники доклали чимало зусиль, щоб набуті знання та вміння з програмних тем чітко й усвідомлено зафіксувалися у пам`яті і для їх відтворення потрібно було лише повторити матеріал, готуючись до шкільного викладу.
Під час уроку мною широко використовувалися інформаційно-комунікаційні технології навчання, наочні та словесні методи викладання, що значно підвищило динаміку заняття й стимулювало пізнавальну активність учнів. Особливо успішними виявилися флеш-картки та інтерактивні завдання на платформі Wordwall, які допомогли поєднати навчальний процес із елементами гри. Це сприяло формуванню позитивної мотивації до вивчення мовних явищ.
Урок відбувався в теплій, зосередженій атмосфері, а особливо приємно було працювати зі здобувачами освіти, які виявляли активність, мислили критично і не боялися ставити запитання. Ще більш відповідальною ця подія стала через присутність класного керівника Олійник Олени Леонідівни, чия підтримка й доброзичлива атмосфера допомогли мені почуватися впевнено.
Також я мала можливість проводити уроки української літератури у 9 класі, на одному з яких ми вивчали творчість Тараса Шевченка, зокрема поему «Наймичка» та хронологічний період заслання поета. Основна мета вбачалася не лише у засвоєнні фактичного матеріалу, а й у формуванні глибшого емоційного зв’язку сучасних учнів із постаттю Великого Кобзаря, Пророка та його творами. Під час уроку я вдавалася до використання різних методів подання навчального матеріалу. Імпонувала старшокласникам проєктна діяльність, а саме завдання на конструювання «Щоденник від імені Шевченка», де учні створювали умовні щоденникові записи Шевченка під час заслання. А також займалися написанням есе «Говорить Наймичка», у результаті чого кожен учень обдумав, висловив і прописав ті почуття, які пронизували головну героїню твору, за умови уявного її звернення до тодішнього світу. Активно застосовувався деструктивний метод опрацювання твору, основи якого були закладені під час опанування навчальною дисципліною «Вступ до літературознавства». Діти теж позитивно сприйняли цей метод, про що свідчили схвальні відгуки від учасників навчального процесу в кінці уроку.
Уроки під час практики стали для мене ще одним переконливим свідченням того, наскільки важливо постійно розвиватися, шукати нові підходи до учнів та вміти адаптуватися до різних освітніх середовищ та предметних спеціальностей. Практика – це не просто формальність, а справжній шанс побачити себе в професії з іншого боку.
Щиро вдячна за цей досвід, зворотний зв’язок, який надихає. Це мотивує рухатися далі з новими ідеями та вірою в те, що роблю.
Ніка КУХАРЕНКО,
здобувачка 152-м групи
Переглядів 70
