[1]
«У місто їде ревізор!». Приблизно таку першу реакцію викликає психолог, який іде перевіряти рівень адаптації студентів на першому курсі. Одна з дівчат навіть вигукнула: «Хай вона до нас не йде: я її боюся». Щоправда, після тренінгу поблажливо зволила: «Вона мені навіть сподобалася. Хай приходить ще».
[2]
Як правило, метою таких психологічних тренінгів є зменшення негативного впливу адаптаційного процесу на особистість студента-першокурсника, формування у колективі загалом та у кожного його члена зокрема навиків взаєморозуміння, взаємодопомоги та дружньої атмосфери.
[3]
Подібні заняття мають сприяти саморозкриттю і самовдосконаленню всіх учасників тренінгу. У групах має створюватися психологічний клімат довіри та групової взаємодії, формуватися партнерська установка у спілкуванні, вміння бути на рівних із членами групи, оволодіння навичками спільного вирішення завдань.
[4]
Тренінг не залишив нікого байдужим, але особливим, очевидно, було спілкування з Андрієтті Наталією Леонідівною для Брайлян Інни, Дишлюк Оксани, Мацько Ольги, оскільки вони обрали спеціалізацію “практична психологія”. І, можливо, через років п’ять, коли проводитимуть свої тренінги, використовуватимуть досвід , якого набули вже сьогодні.
[5]