Цьогорічний вересень для нашого міста прикметний не тільки новим 5775 роком у хасидів, але й циклом занять, на яких учні уманських шкіл намагалися долучитися до живого українського слова.
[1]
24 вересня 2014 року в поетичній лабораторії Уманського НВК «Загальноосвітня школа №7 – колегіум», якою керує знаний в Україні вчитель Людмила Василівна Лісова, відбувся урок-зустріч з кандидатом філологічних наук, доцентом Василем Вікторовичем Денисюком. Але не регалії гостя привернули увагу учнів: в епіцентрі зустрічі було Слово, в усіх його барвах та переливах. Багатогранності таланту можна було по-доброму позаздрити: з уст поета звучали і гуморески, і серйозні вірші, і уривки з прози. Наше суспільство в оцінці Тараса Шевченка, доля української матері, яка чекає сина з війни, двоє, яким постійно не йметься, учнівське, студентське життя – це той невеликий перелік тем, про що одинадцятикласники встигли почути за урок. І, звісно ж, повправлялися у віршоскладанні. Нелегко це давалося, але школярі для себе зробили висновок: коли знаєш мову, маєш потужний лексичний запас, володієш арсеналом відтінків слова, тоді й писати легко. Тож бажаємо учням і вчителеві нових зустрічей, а Василеві Денисюку радувати громаду влучним, дотепним, терпким і ліричним Словом.