Ми, жителі Черкащини, гордимося тим, що Тарас Шевченко – наш земляк. Здається, вже вивчили його біографію, ознайомилися з творчістю. З цікавістю подивилися фільми Юрія Макарова про невідомого Шевченка. Але не все. Хочеться поділитися всім, що знаємо, з тими, хто про нашого Кобзаря навіть і не чув. На щастя, навіть у нашому університеті є представники інших народів, які в Україні недавно, тому про Шевченка нічого не знають.
15 березня ц.р. студенти 34-35 груп нашого факультету завітали до студентів-іноземців – слухачів підготовчого відділення університету, аби їм розповісти про нашого Шевченка. Щоби було зрозуміло, сторінки життєвого і творчого шляху митця розповідали англійською мовою (для африканців) та російською (для туркменів). Свою розповідь доповнили відео, піснями на слова поета у професійному виконанні. Окремі вірші прочитали кількома мовами.
[1]Для студентів-філологів це був досвід, адже мають спеціалізацію «англійська мова». Тому самі здійснювали переклад, самі озвучували. По допитливих очах іноземців читали, чи їх розуміють. А в підсумку були гордими, що тепер завдяки їм представники і Туркменістану, і Єгипту, і Тунісу доторкнулися душею до історичної постаті нашого Кобзаря.
[2]
Що ж, Тарасе, твої онуки згадують тебе незлим, тихим словом. І розповідають про Тебе усьому світові. Нехай знають.