З 2000 року рішенням ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО щороку 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови.
[1]
Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.
Любити рідну мову – це природне почуття кожної людини, а для студентів факультету української філології – це ще й професійний обов’язок. На відзначення цього дня на факультеті було проведено свято «Шануймо рідну мову!».
Зі сцени пристрасно й натхненно прозвучало українське слово – в піснях, поезіях, прозі (Тетяна Хлівна, Анастасія Шинкарук, Наталія Юдченко, Віталій Слободяник, Діана Біла, Аліна Ягуфарова, Альона Мандзюк, Ігор Ніколіч).
[2]
Читці (Сюзанна Саргсян і Віктор Кривохат) пригадали основні трагічні сторінки української мови, яких нині нараховують аж понад 350.
[3]Основним лейтмотивом свята стали слова про те, що людина не може йти проти волі Божої – не любити рідної мови, бо ж вона – дар Божий. Кожен має почати із себе і послуговуватися рідною мовою не позірно, а повсюдно. Мова має жити в серці, а не бути згадана в разі потреби.
[4]Сподіваємося, що наше свято нікого не залишило байдужим. Цьому сприяла участь у ньому талановитих пісенних колективів.
[5]
Щиро дякуємо Василеві Семенчуку, Тетяні Хлівній, ансамблю «Софія», хору «Кобзар», учням НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» Даринці Мазурець та Анастасії Терешко.
[6]
На завершення свята завідувач кафедри української мови та методики її навчання Валентина Розгон ще раз акцентувала на тому, що українська мова є оберегом нашого народу, надійною опорою розвитку України, тому її потрібно сумлінно вивчати та шанувати.