Схилімо голови в скорботі

Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х рр. ХХ ст., не зазнав, мабуть, жоден народ в історії людства. Пам’яті тих, хто загинув від Голодомору 1932–1933 рр., присвячено виховний захід, організований і проведений 26 листопада кураторами Зарудняк Н. І. і Комаровою З. І. для студентів-першокурсників факультету української філології.

Учасники поминального заходу, за народною традицією, запалили свічку пам’яті та вшанували жертв Голодомору хвилиною мовчання.

Гість заходу, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Скус Ольга Володимирівна, розповіла присутнім про те, що цьогорічний день пам’яті, який припадає на 28 листопада, особливий тим, що в Україні вшановують «Людей правди» – тих, хто не боявся говорити та писати про Голодомор, ризикуючи при цьому своїм життям. Серед них – Нестор Білоус, Олександра Радченко, Микола Бокань, Дмитро Заволока та ін.

 

Ольга Володимирівна згадала у своєму виступі і про Йогана Людвіга Мовінкеля, який у 1933 р. займав посаду Голови Ради Ліги Націй. З його ініціативи 29 вересня 1933 року відбулося засідання цієї організації за участі 14 держав. Проте заклик Мовінкеля допомогти українцям не був підтриманий країнами-учасницями засідання.

Про байдужість міжнародної спільноти до проблем українського народу констатував і американець Вільям Генрі Чемберлин, який у своїй книзі «Залізна доба Росії» писав: «Не було в історії людства катастрофи таких величезних розмірів, яка привернула б таку малу увагу міжнародного світу».

Скус О. В. поділилася зі студентами думкою багатьох науковців-істориків, переконаних у тому, що Голодомор 1932–1933 рр. є страшним безкарним злочином проти української нації та її свідомості, скоєним комунізмом, і запросила учасників заходу до перегляду документального фільму «Окупація голодом».

Під час перегляду фільму студенти та викладачі ледь стримували сльози та хвилювання від побаченого і почутого. Кожен новий кадр та інформація до нього просто шокувала, вбивала неприхованою правдою та несправедливістю комуністів до українського селянства, яке завжди шанобливо ставилося до хліба і до своєї праці.

Після перегляду фільму викладач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Н. І. Зарудняк розповіла першокурсникам про українських письменників, які  у своїх творах торкалися теми Голодомору, згадавши і Павла Тичину, ім’я якого носить наш навчальний заклад, і земляка Тодося Осьмачку. А далі звучала поезія сучасних авторів про страшні часи Голодомору в Україні.

 Звернувшись до учасників заходу, З. І. Комарова висловила думку, що обов’язок кожного свідомого українця полягає в тому, щоб зберегти пам’ять про Голодомор 1932–1933 рр., а також усвідомити, що неперехідною цінністю для кожного громадянина нашої країни є власна держава. Лише незалежність України і наша довговічна пам’ять є гарантією того, що страхіття Голодомору ніколи не повториться.

Студенти та куратори першого курсу висловлюють щиру подяку заступникові декана з виховної роботи, кандидату педагогічних наук, доцентові кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Мамчур Наталії Сергіївні за надану допомогу в організації виховного заходу й оформленні аудиторії.