[1]
9–10 жовтня 2014 року в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини відбувся розширений Пленум Наукової координаційної ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України на тему «Історія слов’янських літературних мов: джерела, постаті та ідеї». У засіданні взяли участь члени Наукової координаційної ради та завідувачі, професори мовознавчих кафедр вищих навчальних закладів багатьох міст України: Києва, Луцька, Львова, Одеси, Слов’янська, Харкова, Чернівців, Вінниці, Житомира, Кам’янця-Подільського, а також викладачі кафедр практичного мовознавства, української мови та методики її навчання, світової літератури та слов’янських мов нашого університету.
[2]
Зустріч відкрила проректор з наукової роботи канд. пед. наук, доц. О. О. Ярошинська, яка коротко ознайомила учасників з історією університету та його сьогоденням.
[3]
Розпочав засідання Пленуму голова наукової координаційної ради доктор філол. наук, проф. В. М. Брицин, який прозвітував про реалізацію питань ухвали, прийнятої на Пленумі в Харкові (2013 р.), та окреслив подальші напрямки лінгвістичних досліджень.
[4]
Учасники Пленуму виголосили доповіді, присвячені актуальним питанням слов’янського мовознавства: «Українська топонімія як джерело вивчення загальнослов’янських етнолінгвальних процесів» (проф. В. В. Лучик, Національний університет «Києво-Могилянська академія»), «Лексикографічна кодифікація засобів українського мовленнєвого етикету на слов’янському тлі» (проф. М. С. Скаб, Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича), «Основи екології української літературної мови: проблеми, перспективи, можливості» (проф. М. В. Мірченко, Східноєвропейський національний університет), «Історія російської літературної мови в концепції академіка О. О. Шахматова» (проф. В. А. Глущенко, Донбаський державний педагогічний університет), «І. Огієнко – засновник української історичної лінгвотермінології» (ст. наук. співробітник відділу наукової термінології І. А. Казимирова, Інститут української мови НАН України), «Соціолінгвістична оцінка мовної ситуації в Чорногорії» (проф. Л. П. Васильєва, Львівський національний університет імені Івана Франка), «Етнолінгвістичний напрям вивчення мови у славістичній науці» (проф. О. О. Маленко) та «Питання історії східнослов’янських мов у зарубіжній лінгвістиці» (проф. К. Ю. Голобородько, обоє – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди), «Переклади Святого Письма в історії української мови ХVІІ ст.» (доц. О. Ю. Зелінська, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини) та ін.
[5]
В обговоренні доповідей взяли участь проф. В. В. Чумак (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні), проф. Н. Л. Іваницька (Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського), проф. Л. М. Марчук (Кам’янець-Подільський національний педагогічний університет імені Івана Огієнка), доц. Г. І. Гримашевич (Житомирський державний університет імені Івана Франка), доц. Н. А. Цимбал, доц. Т. М. Тищенко, доц. В. В. Денисюк (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини).
[6]
Підсумком роботи Пленуму стала прийнята ухвала, у якій було акцентовано на високому науковому рівні доповідей, запропоновано опублікувати їх у фаховому журналі «Мовознавство», визначено проблемне спрямування наступного Пленуму, а також указано на необхідності створення навчальних лінгвістичних лабораторій та центрів, функціонуванням яких на факультеті української філології гості були приємно вражені. Голова ради проф. В. М. Брицин від імені учасників зібрання подякував ректорові Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини проф. Н. С. Побірченко, деканові факультету української філології, завідувачеві кафедри української мови та методики її навчання проф. В. О. Коваль, завідувачеві кафедри практичного мовознавства доц. Н. А. Цимбал, завідувачеві кафедри світової літератури і слов’янських мов доц. Г. В. Осіпчук, доц. Т. М. Тищенко, О. Ю. Зелінській, В. В. Денисюкові й усім, хто долучився до проведення цього наукового заходу.
[7]
[8]
[9]
[10]
[11]
[12]
[13]
Після завершення наукової частини учасники Пленуму відвідали «Софіївку» та історико-культурні місця Умані.
[14]
[15]
[16]