Поділитися новиною
Із вітальним словом від імені ректорату університету до учасників заходу звернулася проректор із наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Тетяна ГОДОВАНЮК, яка відзначила, що цьогорічна конференція, ініціатором проведення якої є кафедра української мови та методики її навчання, продовжує гарну традицію дружньої співпраці й обміну досвідом між провідними вченими-філологами і молодими дослідниками, та побажала всім учасникам зустрічі плідної праці, цікавої наукової полеміки і професійних звершень.
Теплі слова вітань, підтримки і єднання від філологічної спільноти факультету філології та журналістики, декана факультету, доктора педагогічних наук, професора Валентини КОВАЛЬ зосібна, адресувала учасникам конференції заступник декана з наукової роботи, кандидат філологічних наук, доцент Інна КОЛОМІЄЦЬ. Вона зазначила, що факультет має багаторічний практичний досвід професійної підготовки сучасного фахівця-філолога, здійснення наукових досліджень у полікультурному вимірі, тому відкритий до плідної співпраці з партнерськими закладами освіти задля розвитку освіти і науки.
Провідні вчені-лінгвісти та лінгводидакти виголосили свої доповіді на пленарному засіданні, модератором якого була завідувач кафедри української мови та методики її навчання, кандидат філологічних наук, доцент Валентина РОЗГОН. Виступи науковців відзначилися актуальністю тематики, різноаспектністю мовного аналізу, науковою новизною, тому викликали жваву дискусію у віртуальній аудиторії однодумців.
У роботі пленарного засідання взяла участь доктор філологічних наук, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) Тетяна КОСМЕДА, яка схарактеризувала особливості словесних форм лексем із суфіксами зменшено-пестливого значення, які моделюють негативну семантику в сучасному українському мовному просторі під час російсько-української війни.
Сучасні різноаспектні підходи в розвитку поліційної термінології проаналізувала доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри мовної підготовки Дніпровського державного університету внутрішніх справ (м. Дніпро) Ірина ЦАРЬОВА, яка відзначила, що специфіка роботи поліціянтів, спрямованість її на європейські стандарти вимагатиме пильної уваги мовознавців до відстеження процесів функціювання, розвитку та дослідження спеціальної термінології.
Світлана КОВТЮХ, кандидат філологічних наук, професор кафедри української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький), у своєму виступі торкнулася проблемних питань кодифікації словозміни різнотипних гідронімів, зокрема фіксування форм родового відмінка, у спеціальних лексикографічних працях, а також чітко окреслила завдання мовознавців для систематизації відмінкової парадигми українських гідронімів.
Питання антропоцентричного підходу до вивчення метафори висвітлила у своїй доповіді «Метафора як виразник текстової категорії антропоцентричности» доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри українознавства Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (м. Львів) Тетяна ЄЩЕНКО. Дослідниця переконана, що одним з аспектів дослідження метафори в сучасній стилістиці мови є лінгвоперсонологічний аспект, який сприятиме диференціації авторів з урахуванням частотності та специфіки вжитку метафори в їхніх творах.
Не менш цікавими були виступи інших доповідачів на пленарному засіданні, а також під час роботи секцій, де науковці мали можливість поділитися своїми ідеями, новими теоретико-методологічними підходами і досягненнями. Засідання секцій організовано за такими напрямками, як: «Лексика і фразеологія слов’янських мов у синхронії і діахронії», «Лінгвістика тексту», «Теоретичні і практичні проблеми граматики та компаративістики», «Українська ономастика та діалектологія в загальнослов’янському вимірі», «Лінгводидактика середньої та вищої школи».
Переконані, що продуктивний обмін досвідом і думками між дослідниками мов буде гарним поштовхом до нових напрацювань та відкриттів, які філологи обов’язково зможуть презентувати на наступних наукових форумах однодумців.
" data-title="Слово в дії: динаміка мови в руках дослідників">
Слово в дії: динаміка мови в руках дослідників
Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Динамічні процеси в лексиці і граматиці слов’янських мов», яка відбулася 20 листопада 2024 року на факультеті філології та журналістики, об’єднала мовознавців-дослідників із різних закладів освіти як України, так і закордону. До заходу долучилися провідні вчені-філологи, викладачі, методисти, здобувачі вищої освіти з Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Дніпровського державного університету внутрішніх справ, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Хмельницького національного університету, Херсонського державного університету, Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, Вроцлавського університету та ін. Таке широке представництво конференції засвідчує неабиякий інтерес дослідників до сучасних лінгвістичних та лінгводидактичних студій, спрямованих на розвиток української науки.
Із вітальним словом від імені ректорату університету до учасників заходу звернулася проректор із наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Тетяна ГОДОВАНЮК, яка відзначила, що цьогорічна конференція, ініціатором проведення якої є кафедра української мови та методики її навчання, продовжує гарну традицію дружньої співпраці й обміну досвідом між провідними вченими-філологами і молодими дослідниками, та побажала всім учасникам зустрічі плідної праці, цікавої наукової полеміки і професійних звершень.
Теплі слова вітань, підтримки і єднання від філологічної спільноти факультету філології та журналістики, декана факультету, доктора педагогічних наук, професора Валентини КОВАЛЬ зосібна, адресувала учасникам конференції заступник декана з наукової роботи, кандидат філологічних наук, доцент Інна КОЛОМІЄЦЬ. Вона зазначила, що факультет має багаторічний практичний досвід професійної підготовки сучасного фахівця-філолога, здійснення наукових досліджень у полікультурному вимірі, тому відкритий до плідної співпраці з партнерськими закладами освіти задля розвитку освіти і науки.
Провідні вчені-лінгвісти та лінгводидакти виголосили свої доповіді на пленарному засіданні, модератором якого була завідувач кафедри української мови та методики її навчання, кандидат філологічних наук, доцент Валентина РОЗГОН. Виступи науковців відзначилися актуальністю тематики, різноаспектністю мовного аналізу, науковою новизною, тому викликали жваву дискусію у віртуальній аудиторії однодумців.
У роботі пленарного засідання взяла участь доктор філологічних наук, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) Тетяна КОСМЕДА, яка схарактеризувала особливості словесних форм лексем із суфіксами зменшено-пестливого значення, які моделюють негативну семантику в сучасному українському мовному просторі під час російсько-української війни.
Сучасні різноаспектні підходи в розвитку поліційної термінології проаналізувала доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри мовної підготовки Дніпровського державного університету внутрішніх справ (м. Дніпро) Ірина ЦАРЬОВА, яка відзначила, що специфіка роботи поліціянтів, спрямованість її на європейські стандарти вимагатиме пильної уваги мовознавців до відстеження процесів функціювання, розвитку та дослідження спеціальної термінології.
Світлана КОВТЮХ, кандидат філологічних наук, професор кафедри української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький), у своєму виступі торкнулася проблемних питань кодифікації словозміни різнотипних гідронімів, зокрема фіксування форм родового відмінка, у спеціальних лексикографічних працях, а також чітко окреслила завдання мовознавців для систематизації відмінкової парадигми українських гідронімів.
Питання антропоцентричного підходу до вивчення метафори висвітлила у своїй доповіді «Метафора як виразник текстової категорії антропоцентричности» доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри українознавства Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (м. Львів) Тетяна ЄЩЕНКО. Дослідниця переконана, що одним з аспектів дослідження метафори в сучасній стилістиці мови є лінгвоперсонологічний аспект, який сприятиме диференціації авторів з урахуванням частотності та специфіки вжитку метафори в їхніх творах.
Не менш цікавими були виступи інших доповідачів на пленарному засіданні, а також під час роботи секцій, де науковці мали можливість поділитися своїми ідеями, новими теоретико-методологічними підходами і досягненнями. Засідання секцій організовано за такими напрямками, як: «Лексика і фразеологія слов’янських мов у синхронії і діахронії», «Лінгвістика тексту», «Теоретичні і практичні проблеми граматики та компаративістики», «Українська ономастика та діалектологія в загальнослов’янському вимірі», «Лінгводидактика середньої та вищої школи».
Переконані, що продуктивний обмін досвідом і думками між дослідниками мов буде гарним поштовхом до нових напрацювань та відкриттів, які філологи обов’язково зможуть презентувати на наступних наукових форумах однодумців.
Переглядів 61
