Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Лекторка курсу – Інна ЛУКІЯНЧУК (докторка філософії, доцентка кафедри української мови та методики її навчання) – сфокусувала увагу слухачів на формуванні компетентної особистості, здатної приймати відповідальні рішення та критично мислити.

      Програму побудовано на засадах діяльнісно-ціннісного підходу, відповідно до принципу Василя СУХОМЛИНСЬКОГО: «Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь…» Актуальність курсів підтверджується Державним стандартом базової середньої освіти, де уміння критично та системно мислити визначено як наскрізне вміння і примітна ознака медіаграмотності. Цей зв’язок є найтіснішим у мовно-літературній освітній галузі, адже саме вона формує здатність учнів до критичної оцінки інформації та осмисленого створення власних медіатекстів, що має вирішальне значення для зміцнення національної ідентичності.

      Заняття перетворили педагогів-філологів на Агентів цифрової оборони. Курс стартував із закладення теоретичного фундаменту – надання слухачам Digital-компаса для чіткого розмежування інформаційно-цифрової грамотності (інструмент) та медійної грамотності (щит). Далі учасники перейшли до активного декодування та протидії, озброївшись лінгвістичним скальпелем для виявлення прихованих маніпуляцій та евфемізмів.

      Глибинним етапом став блок «Література як лабораторія критичного мислення», де на прикладі творчості Миколи Хвильового проводилося декодування морально-етичного архіву нації.

      Фінальний етап, названий «Цифрова контрнаступальна операція – створення Digital-арсеналу», завершив курс. На цьому етапі учасники засвоїли практичні навички створення буктрейлерів-спростувань (за допомогою ШІ-платформ, таких як Pictory та Synthesia, для генерації тексту та відео-аватарів), розробки інтерактивних карт та схем аналізу тексту (через Miro, Napkin AI та Google NotebookLM) з метою розвитку мистецтва аргументованої дії у дебатах «Відстоюй свою позицію» (з використанням Grammarly Premium для глибокого стилістичного аналізу та Mentimeter для опитувань).

      По завершенні навчання усі слухачі отримали сертифікати про підвищення кваліфікації, проте справжнім результатом участі стали нові професійні орієнтири, прагнення до впровадження цифрових технологій у освітній процес та готовність модернізувати підходи до викладання української мови та літератури.

       

       

      Курси засвідчили, що сучасний педагог-філолог – не лише носій знань, а й агент змін, здатний формувати майбутнє освіти, де інноваційність, цифровізація та критичне мислення є невід’ємними елементами.

      Інна ЛУКІЯНЧУК

      " data-title="Слухачі курсів підвищення кваліфікації успішно опанували освітній Digital-арсенал для формування інформаційної стійкості на уроках української мови та літератури">

      Слухачі курсів підвищення кваліфікації успішно опанували освітній Digital-арсенал для формування інформаційної стійкості на уроках української мови та літератури

      На факультеті філології та журналістики успішно проведено п’ятиденні курси підвищення кваліфікації для педагогічних працівників із вищою освітою на тему: «Формування медійної та інформаційно-цифрової грамотності на уроках української мови та літератури в умовах сучасних викликів» (10.11.2025 – 14.11.2025). Навчання було присвячено модернізації уроків української мови та літератури, а також зміцненню інформаційної стійкості особистості.

      Лекторка курсу – Інна ЛУКІЯНЧУК (докторка філософії, доцентка кафедри української мови та методики її навчання) – сфокусувала увагу слухачів на формуванні компетентної особистості, здатної приймати відповідальні рішення та критично мислити.

      Програму побудовано на засадах діяльнісно-ціннісного підходу, відповідно до принципу Василя СУХОМЛИНСЬКОГО: «Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь…» Актуальність курсів підтверджується Державним стандартом базової середньої освіти, де уміння критично та системно мислити визначено як наскрізне вміння і примітна ознака медіаграмотності. Цей зв’язок є найтіснішим у мовно-літературній освітній галузі, адже саме вона формує здатність учнів до критичної оцінки інформації та осмисленого створення власних медіатекстів, що має вирішальне значення для зміцнення національної ідентичності.

      Заняття перетворили педагогів-філологів на Агентів цифрової оборони. Курс стартував із закладення теоретичного фундаменту – надання слухачам Digital-компаса для чіткого розмежування інформаційно-цифрової грамотності (інструмент) та медійної грамотності (щит). Далі учасники перейшли до активного декодування та протидії, озброївшись лінгвістичним скальпелем для виявлення прихованих маніпуляцій та евфемізмів.

      Глибинним етапом став блок «Література як лабораторія критичного мислення», де на прикладі творчості Миколи Хвильового проводилося декодування морально-етичного архіву нації.

      Фінальний етап, названий «Цифрова контрнаступальна операція – створення Digital-арсеналу», завершив курс. На цьому етапі учасники засвоїли практичні навички створення буктрейлерів-спростувань (за допомогою ШІ-платформ, таких як Pictory та Synthesia, для генерації тексту та відео-аватарів), розробки інтерактивних карт та схем аналізу тексту (через Miro, Napkin AI та Google NotebookLM) з метою розвитку мистецтва аргументованої дії у дебатах «Відстоюй свою позицію» (з використанням Grammarly Premium для глибокого стилістичного аналізу та Mentimeter для опитувань).

      По завершенні навчання усі слухачі отримали сертифікати про підвищення кваліфікації, проте справжнім результатом участі стали нові професійні орієнтири, прагнення до впровадження цифрових технологій у освітній процес та готовність модернізувати підходи до викладання української мови та літератури.

       

       

      Курси засвідчили, що сучасний педагог-філолог – не лише носій знань, а й агент змін, здатний формувати майбутнє освіти, де інноваційність, цифровізація та критичне мислення є невід’ємними елементами.

      Інна ЛУКІЯНЧУК

      17.11.2025

      Переглядів 77