Стежинами пошуку філологічної майстерності (із досвіду вчителя-практиканта)

Упродовж виробничої (педагогічної) практики у Бакшанському ліцеї Савранської селищної ради вирує справжнє активне життя.

Поєднання навчання, прояву творчості, креативу, розвитку інтелектуального потенціалу учнів іпмонує мені як учителю-практиканту, предметнику з української  мови та літератури у 6 класі цього загальноосвітнього закладу.

Мета анонсованого уроку формування практичних умінь і навичок «Написання не з прикметниками. Тренувальні вправи»: повторити й поглибити знання учнів про прикметник, його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; розвивати вміння правопису прикметників з часткою не, пояснювати відповідні орфограми; вдосконалювати творчі вміння використовувати прикметники в усному та писемному мовленні,  зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища, формувати культуру мови та мовлення; виховувати патріотичні почуття,  любов до Батьківщини, рідної мови.

Проявити власний успіх учителя-початківця мені, Погорецькій Валерії Василівні, здобувачці 43 групи ОП «Середня освіта (Українська мова і література). Психологія», допомогли методичні рекомендації педагогів-наставників Світлани Іванівни Онофрійчик, Інни Іванівни Коломієць.

Застосовані інноваційні підходи до навчання української мови на шляху моделювання уроку, практичної реалізації поетапного досягнення очікуваних результатів стимулювали учнів до продуктивного діалогу, ініціювали їхню пізнавально-інформаційну активність.

У процесі мотивації навчальної діяльності неабияку зацікавленість в учнів викликала робота з укладання асоціативного куща до опису України на основі заслуханої пісні про рідний край. Така робота розвиває комунікативні здібності, збагачує відчуття краси й багатства мови.

Актуалізацію опорних знань проведено бліцопитуванням із використанням методу «Закінчи речення». Демонстрування наочних засобів (таблиця «Не з прикметниками» та ін.), робота з матеріалом підручника, виконання різноманітних вправ на закріплення засвоєного (розподільний диктант, добір синонімічної пари, складання сенкана) не лише зміцнювали правописні навички учнів, а й виявляли креативні якості їхньої особистості.

На мій погляд, тема для сприйняття шестикласників спершу виявилася складною, вони плутали між собою правила, часто допускали орфографічні помилки, але, практикуючись долати труднощі правопису прикметників з не, наприкінці уроку учні засвідчили цілком достатній рівень засвоєння матеріалу. Етап узагальнення й систематизації вивченого завершився  застосуванням методу «Мікрофон» із визначенням індивідуальної рефлексії учнів (Сьогодні на уроці я …; Найважчим для мене було…; Тепер я знаю орфограму…; Знання нового матеріалу допоможуть мені…) тощо.

На занятті панувала сприятлива психологічна атмосфера, спілкування було відкритим і комфортним. Позитивні враження від перших самостійних учительських кроків націлюють на нові професійні перспективи та очікування.

Валерія ПОГОРЕЦЬКА