«Світ слухає Серединку» – так називається одна зі статей Степана Павленка, багато років тому надрукована в Бершадській газеті.
Вона – про чудового поета, уродженця села Серединка, Василя Думанського. Василь Думанський, попри те, що змалку був прикутий до ліжка тяжкою недугою, зумів залишити свій яскравий слід: як у житті своїх земляків, так і в українській літературі.
[1]
«Своїм життям він переконливо довів, – пише Степан Павленко в іншій своїй статті «Неправда Василя Думанського», – що навіть будучи так жорстоко і несправедливо покривджена долею, людина все одно може дуже багато, якщо вона – Людина. Йому вдалося долати такі надхмарні висоти духу, які переважній більшості його фізично здорових ровесників ніколи й не снились».
І от сьогодні – туманного осіннього дня – світ знову слухає Серединку.
[2]
Серединківська ЗОШ відзначає день народження Василя Думанського, а заодно – й святкує вихід нової книжки про нього.
Втім, про сам захід, як і про книжку, йтиметься в інших наших матеріалах.
Наразі хотілося б закцентувати увагу саме на цій промовистій і зовсім не випадковій паралелі: «Василь Думанський – Степан Павленко».
[3]
Адже, прибувши на захід, представники Науково-методичного центру художньо-педагогічної творчості імені Степана Павленка, викладачі кафедри української літератури, українознавства та методики їх навчання Марина Павленко й Наталя Зарудняк (вони ж – колишні учениці Степана Онисимовича), скрізь натикалися на ім’я Степана Павленка.
По-перше, сама презентована книга містить кілька цитат зі статей Степана Онисимовича.
По-друге, директор школи – Коваленко Людмила Володимирівна – із вдячністю згадувала, що, пішовши після інститут вперше на практику, побувала на уроках саме Степана Онисимовича, чий досвід використовує понині.
По-третє, у школі працюють кілька вчителів, які були учнями Степана Онисимовича (він учителював у сусідній Тернівці).
[4]
По-четверте, на заході був присутній член Національної спілки журналістів, Федір Шевчук, з яким свого часу приятелював і листувався Степан Павленко (Федора Шевчука – першого зліва, і Людмилу Володимирівну – другу справа, – бачимо також на одній зі світлин).
По-п’яте, майже кожен із виступаючих, мовлячи про Василя Думанського, так чи інакше добрим словом згадував і Степана Павленка, який знав його особисто і досліджував його творчість.
[5]
Нарешті, в шкільному музеї Василя Думанського шанобливо зберігається унікальний експонат: папка з рукописними матеріалами Степана Павленка, присвяченими життю і творчості видатного серединківчанина (див. фото).
Поспілкувавшись і обмінявшись враженнями та спогадами, Н.І. Зарудняк та М.С. Павленко намітили скільки нових напрямків досліджень, що зрозуміли: ця зустріч – тільки початок активної плідної співпраці Центру Степана Павленка й Серединківської ЗОШ імені Василя Думанського.