Поділитися новиною
Факультет філології та журналістики з глибоким сумом сповіщає про непоправну втрату: у бою з російськими окупантами в районі населеного пункту Покровськ 19 липня 2025 року загинув наш студент, здобувач вищої освіти освітньої програми Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська)), студент 2 курсу, 23 групи заочної форми навчання – Гончаренко Олександр Володимирович (26.03.1986 р. н.).
Назавжди 39 років…
Олександр прагнув осягати силу Слова, що єднає покоління й формує націю, але своїм життям, перш за все, довелося утверджувати силу Чину. Слово і вчинок – нерозривні. Він віддав найдорожче – своє життя – за українську свободу, за майбутнє, у якому звучатиме рідна мова, у якому збережеться пам’ять і традиція, у якому наші діти навчатимуться під мирним небом.
Мужність Олександра є продовженням давньої історії України, у якій слово завжди було поруч із зброєю, а любов до рідної землі – вищим покликом. Його подвиг вписаний у літопис нашої держави та університету й залишиться в серцях усіх, хто його знав, хто навчається й навчатиме в університеті, де він здобував освіту.
Світла пам’ять і вічна слава Герою України!
Наталія ОСІПЕНКО
" data-title="Світло слова і чину: у пам’ять про Олександра Гончаренка">Світло слова і чину: у пам’ять про Олександра Гончаренка
Факультет філології та журналістики з глибоким сумом сповіщає про непоправну втрату: у бою з російськими окупантами в районі населеного пункту Покровськ 19 липня 2025 року загинув наш студент, здобувач вищої освіти освітньої програми Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська)), студент 2 курсу, 23 групи заочної форми навчання – Гончаренко Олександр Володимирович (26.03.1986 р. н.).
Назавжди 39 років…
Олександр прагнув осягати силу Слова, що єднає покоління й формує націю, але своїм життям, перш за все, довелося утверджувати силу Чину. Слово і вчинок – нерозривні. Він віддав найдорожче – своє життя – за українську свободу, за майбутнє, у якому звучатиме рідна мова, у якому збережеться пам’ять і традиція, у якому наші діти навчатимуться під мирним небом.
Мужність Олександра є продовженням давньої історії України, у якій слово завжди було поруч із зброєю, а любов до рідної землі – вищим покликом. Його подвиг вписаний у літопис нашої держави та університету й залишиться в серцях усіх, хто його знав, хто навчається й навчатиме в університеті, де він здобував освіту.
Світла пам’ять і вічна слава Герою України!
Наталія ОСІПЕНКО
Переглядів 105
