Поділитися новиною

З вітальним словом до учасників зібрання звернулась керівник  Східноподільського лінгвокраєзнавчого науково-освітнього центру та  Студентського наукового товариства, кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Тищенко, яка привітала нинішніх учасників та подякувала всім, хто протягом 20 років творив історію Центру й Товариства:

«Минулий рік був ювілейним для Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру, а в цьому році виповнюється 20 років діяльності нашого  Студентського наукового товариства імені Агатангела Кримського, яке було створене за ініціативи  тодішнього завідувача кафедри української мови Уманського державного педагогічного університету, а тепер професора кафедри української мови Хмельницького національного університету, професора Михайла Торчинського зразу ж після відкриття Центру.

Основний напрям роботи Студентського наукового товариства – збір та експлікація діалектного матеріалу східноподільського ареалу української мови.

Товариство носить ім’я всесвітньо відомого українського історика кримськотатарського походження, ученого-поліглота, дослідника староукраїнської мови, сходознавця, мовознавця, письменника і перекладача, одного з організаторів Академії наук України Агатангела Кримського невипадково.  Хоча діалектологом Агатенгел Кримський себе не вважав,  проте залишив після себе хрестоматію діалектних текстів «Звенигородщина. Батьківщина Шевченка з погляду етнографічного і діялектологічного», яка зараз є джерелом дослідження динаміки говірок середньої Черкащини.

Першим і незмінним керівником протягом 17 років роботи Товариства була Ганна Березовська, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання, яка разом зі студентами обходила всі села Уманського району Черкаської області.  Три роки тому до Товариства ввійшла проблемна група  «Словник східноподільських говірок».

Студентське наукове товариство за 20 років – це

• 20 років діалектологічних експедицій в говірки Уманського району і за місцем проживання;
• кілометри і тисячі годин записів звучання живого говіркового мовлення на касетах;
• гігабайти записів на дисках та флешках;
• 20 студентських наукових конференцій за підсумками діалектологічної практики на факультеті та виступи на діалектологічних і студентсько-учнівських конференціях в інших ЗВО;

• 10 випусків збірника студентських наукових праць «Науковий часопис Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру», який виріс зі збірника «Діалектологічні студії» і на перший випуск якого у 2005 році одержали схвальний відгук тепер уже доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника, заступника директора з наукової роботи Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАНУ Тетяни Ястремської: «…Рецензований збірник увів до наукового обігу значну кількість діалектної інформації, яка ще чекає свого опрацювання (це de-fakto частина регіонального словника), однак особливо тішить автура – студенти філологи, сподіваємося, майбутні науковці-діалектологи, які з такою любов’ю і сумлінністю зібрали й описали діалектний матеріал…..».

• більше сотні студентських статей із діалектології у «Діалектологічних студіях», «Науковому часописі Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру» нашого університету та «Студентських лінгвістичних студіях» Житомирського державного університету імені Івана Франка, «Подільській регіональній лексикології» Вінницького державного педагогічного університету імені М. М. Коцюбинського, «Слобожанській беседі» Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (Луганськ – Старобільськ – Полтава).
• словник «Лексика різьблення Уманщини» Владислави Швець, яка виконуючи магістерську роботу, уклала єдиний словник цієї тематичної групи в Україні;
• перемога на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт з української мови Катерини Тишко, дві перемоги на регіональному подільському конкурсі Олександра Яковенка, перемога Оксани Лимар на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт з української діалектології;
• значна допомога науковцям центру у зборі діалектного матеріалу до словників «Назви одягу та взуття у східноподільських говірках» Ганни Березовської, «Лексика бджільництва Східного Поділля», «Східноподільський родильний обряд: лексикографічний і текстовий описи», «Словник полонізмів у східноподільських говірках», за що я безмежно дякую своїм студентам та їхнім бабусям і дідусям – ревним хранителям слова народного, для яких подільське мовлення, за  словами директора Інституту української мови НАНУ, професора Павла Гриценка, є симфонією рідного краю і символом рідних  порогів».

 

У роботі Круглого столу взяли участь учасники конференції та представниці наукових товариств і проблемних наукових груп із діалектології інших закладів вищої освіти, зокрема Софія Дубова, учасниця проблемної групи «Подільська регіональна лексикологія» факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, презентувала спостереження над ідіолектом носія подільської говірки на синтаксичному рівні (науковий керівник – Інна Гороф’янюк, кандидат філологічних наук, доцент).

Тетяна Бех,  членкиня проблемної наукової групи «Українська мова в просторі і часі» Навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка презентувала стан збереження давніх фонетичних рис у  своїй рідній середньополіській говірці (науковий керівник – Галина Гримашевич, кандидат філологічних наук, доцент).

Катерина Михайлова, членкиня лабораторії діалектологічних досліджень навчально-наукового інституту української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, розкрила символіку назв рослин родини гарбузових у складі фразем говірок (науковий керівник – Наталія Коваленко, доктор філологічних наук, професор).

Iвaннa Боровик, учасниця Студентського наукового товариства імені Агатангела Кримського факультету філології та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, презентувала дослідження полонізмів у структурі рідної говірки села Антонівка Уманського району Черкаської області (науковий керівник – Тетяна Тищенко, кандидат філологічних наук, доцент).

Під час цікавої дискусії народились нові ідеї та проєкти, які можна реалізувати у співдружності  наукових товариств і наукових проблемних груп із діалектології для збереження народної мови для наступних поколінь  і як вдячність попереднім поколінням українців.

Дякуємо ЗСУ за можливість  жити на українській землі, дихати українським повітрям,  говорити українською мовою, вивчати та зберігати її скарби!

 Тетяна ТИЩЕНКО

" data-title="«Символи рідного краю і рідних порогів» (до 20-річчя діяльності Студентського наукового товариства імені Агатангела Кримського)">

«Символи рідного краю і рідних порогів» (до 20-річчя діяльності Студентського наукового товариства імені Агатангела Кримського)

2 квітня 2025 року в рамах Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики» на факультеті філології та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини відбувся Круглий стіл на тему «Символи рідного краю і рідних порогів», присвячений 20-річчю діяльності Студентського наукового товариства імені Агатангела Кримського.

З вітальним словом до учасників зібрання звернулась керівник  Східноподільського лінгвокраєзнавчого науково-освітнього центру та  Студентського наукового товариства, кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Тищенко, яка привітала нинішніх учасників та подякувала всім, хто протягом 20 років творив історію Центру й Товариства:

«Минулий рік був ювілейним для Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру, а в цьому році виповнюється 20 років діяльності нашого  Студентського наукового товариства імені Агатангела Кримського, яке було створене за ініціативи  тодішнього завідувача кафедри української мови Уманського державного педагогічного університету, а тепер професора кафедри української мови Хмельницького національного університету, професора Михайла Торчинського зразу ж після відкриття Центру.

Основний напрям роботи Студентського наукового товариства – збір та експлікація діалектного матеріалу східноподільського ареалу української мови.

Товариство носить ім’я всесвітньо відомого українського історика кримськотатарського походження, ученого-поліглота, дослідника староукраїнської мови, сходознавця, мовознавця, письменника і перекладача, одного з організаторів Академії наук України Агатангела Кримського невипадково.  Хоча діалектологом Агатенгел Кримський себе не вважав,  проте залишив після себе хрестоматію діалектних текстів «Звенигородщина. Батьківщина Шевченка з погляду етнографічного і діялектологічного», яка зараз є джерелом дослідження динаміки говірок середньої Черкащини.

Першим і незмінним керівником протягом 17 років роботи Товариства була Ганна Березовська, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання, яка разом зі студентами обходила всі села Уманського району Черкаської області.  Три роки тому до Товариства ввійшла проблемна група  «Словник східноподільських говірок».

Студентське наукове товариство за 20 років – це

• 20 років діалектологічних експедицій в говірки Уманського району і за місцем проживання;
• кілометри і тисячі годин записів звучання живого говіркового мовлення на касетах;
• гігабайти записів на дисках та флешках;
• 20 студентських наукових конференцій за підсумками діалектологічної практики на факультеті та виступи на діалектологічних і студентсько-учнівських конференціях в інших ЗВО;

• 10 випусків збірника студентських наукових праць «Науковий часопис Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру», який виріс зі збірника «Діалектологічні студії» і на перший випуск якого у 2005 році одержали схвальний відгук тепер уже доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника, заступника директора з наукової роботи Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАНУ Тетяни Ястремської: «…Рецензований збірник увів до наукового обігу значну кількість діалектної інформації, яка ще чекає свого опрацювання (це de-fakto частина регіонального словника), однак особливо тішить автура – студенти філологи, сподіваємося, майбутні науковці-діалектологи, які з такою любов’ю і сумлінністю зібрали й описали діалектний матеріал…..».

• більше сотні студентських статей із діалектології у «Діалектологічних студіях», «Науковому часописі Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру» нашого університету та «Студентських лінгвістичних студіях» Житомирського державного університету імені Івана Франка, «Подільській регіональній лексикології» Вінницького державного педагогічного університету імені М. М. Коцюбинського, «Слобожанській беседі» Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (Луганськ – Старобільськ – Полтава).
• словник «Лексика різьблення Уманщини» Владислави Швець, яка виконуючи магістерську роботу, уклала єдиний словник цієї тематичної групи в Україні;
• перемога на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт з української мови Катерини Тишко, дві перемоги на регіональному подільському конкурсі Олександра Яковенка, перемога Оксани Лимар на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт з української діалектології;
• значна допомога науковцям центру у зборі діалектного матеріалу до словників «Назви одягу та взуття у східноподільських говірках» Ганни Березовської, «Лексика бджільництва Східного Поділля», «Східноподільський родильний обряд: лексикографічний і текстовий описи», «Словник полонізмів у східноподільських говірках», за що я безмежно дякую своїм студентам та їхнім бабусям і дідусям – ревним хранителям слова народного, для яких подільське мовлення, за  словами директора Інституту української мови НАНУ, професора Павла Гриценка, є симфонією рідного краю і символом рідних  порогів».

У роботі Круглого столу взяли участь учасники конференції та представниці наукових товариств і проблемних наукових груп із діалектології інших закладів вищої освіти, зокрема Софія Дубова, учасниця проблемної групи «Подільська регіональна лексикологія» факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, презентувала спостереження над ідіолектом носія подільської говірки на синтаксичному рівні (науковий керівник – Інна Гороф’янюк, кандидат філологічних наук, доцент).

Тетяна Бех,  членкиня проблемної наукової групи «Українська мова в просторі і часі» Навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка презентувала стан збереження давніх фонетичних рис у  своїй рідній середньополіській говірці (науковий керівник – Галина Гримашевич, кандидат філологічних наук, доцент).

Катерина Михайлова, членкиня лабораторії діалектологічних досліджень навчально-наукового інституту української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, розкрила символіку назв рослин родини гарбузових у складі фразем говірок (науковий керівник – Наталія Коваленко, доктор філологічних наук, професор).

Iвaннa Боровик, учасниця Студентського наукового товариства імені Агатангела Кримського факультету філології та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, презентувала дослідження полонізмів у структурі рідної говірки села Антонівка Уманського району Черкаської області (науковий керівник – Тетяна Тищенко, кандидат філологічних наук, доцент).

Під час цікавої дискусії народились нові ідеї та проєкти, які можна реалізувати у співдружності  наукових товариств і наукових проблемних груп із діалектології для збереження народної мови для наступних поколінь  і як вдячність попереднім поколінням українців.

Дякуємо ЗСУ за можливість  жити на українській землі, дихати українським повітрям,  говорити українською мовою, вивчати та зберігати її скарби!

 Тетяна ТИЩЕНКО