Студентка 25 групи факультету української філології Анастасія Кравець родом із Білої Церкви. Із самого дитинства любить поезію, може годинами сидіти за книгами. Зараз її вірші – чуттєві, правдиві, не залишають байдужими нікого. Займається у Білоцерківській літературній студії. Вірші пише вже понад 6 років.
[1]
Дівчина вже видала одну книгу – «Сонцедощ» і готує до видавництва другу.
До Вашої уваги декілька її віршів:
Одягнені троянди в кожушки.
Жовтіє жовтень, листям опадає..
Жоржиноньки убрали фартушки
Осінній день у душу осідає…
***
Віялом жар-птиці веселка злітає…
Море, синє небо, її відбивають…
Кольори яскраві – жовтий і блакитний…
Зорепадом грає сонцедощ привітний!..
***
Світанкове поле – росами умите.
Волошкове диво – сонечком налите.
Далечінь безмежна літній день святкує…
І Ромашку ніжно Звіробій цілує…