Поділитися новиною

Перші дві лекції на Потебнянському колегіумі також стали подіями. Лекція «УКРАЇНСЬКА МЕДІЄВІСТИКА: НОВИЙ ВИМІР». Лектори: чл.-кор. НАН України, д. ф. н., проф. В. М. МОЙСІЄНКО (Житомирський державний університет імені Івана Франка, Збройні Сили України); директор Інституту міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського Університету, д. габілітований, проф. Й. ҐЕТКА. Друга лекція «ДВІ ЕПОХИ – ОДНА ІСТОРІЯ: ІНСТИТУТОВІ МОВОЗНАВСТВА ім. О. О. ПОТЕБНІ 95 РОКІВ». Лектор – д. ф. н. П. О. СЕЛІГЕЙ (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України).

Серед слухачів першого для колегіуму були і викладачі факультету філології та журналістики УДПУ: Василь ДЕНИСЮК, Оксана ЗЕЛІНСЬКА, Світлана ШУЛЯК, Тетяна ТИЩЕНКО, Наталя ЗАРУДНЯК.

Опанування програми Потебнянського колегіуму дає можливість отримати електронний сертифікат підвищення кваліфікації або електронний сертифікат учасника. Сертифікат підвищення кваліфікації може отримати учасник, який прослухав щонайменше 2/3 всіх заходів. Сертифікат учасника може отримати той, хто прослухав щонайменше половину заходів.

А ще: Потебнянський колегіум – це розкіш спілкування з найосвіченішими людьми свого часу, які стоять на чолі сучасної науки.

Наталя ЗАРУДНЯК

" data-title="Третя сесія Потебнянського колегіуму: підвищення кваліфікації">

Третя сесія Потебнянського колегіуму: підвищення кваліфікації

Сьогодні, у день народження (22 вересня) видатного українського мовознавця, філософа і громадського діяча, ім’ям якого названо Інститут мовознавства НАН України, Олександра Потебні розпочав свою роботу Потебнянський колегіум-2025.

Олександр Потебня закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Під час навчання захопився українським фольклором і народною творчістю, формувався як науковець під впливом викладачів Амвросія Метлинського і братів Лавровських. Захистив роботу про символи в слов’янській народній поезії, опублікував знакову працю «Мысль и язык». У ній уперше «обґрунтував нерозривний зв’язок мови й мислення, висунув концепцію «внутрішньої форми слова» – ідею, яка стала основою психологічного напрямку у слов’янському мовознавстві».

Його лекції в університеті ставали подіями – він умів говорити просто про складне. Досліджував діалектологію, граматику, фольклор. Його «Записки з російської граматики» й «Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень» стали класикою, уклав буквар для недільних шкіл, підтримував українських письменників, переклав «Одіссею» Гомера українською.

Наталя ЗАРУДНЯК

22.09.2025