Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      ФУФ УДПУ

      Нещодавно в Науково-методичному центрі художньо-педагогічної творчості імені Степана Павленка відбулась урочиста лекція з нагоди річниці смерті людини, іменем якої і названо Центр, – Степана Онисимовича Павленка. Власне, лекція була не зовсім і лекцією, адже базувалась вона на декламуванні творів із книжки Степана Павленка «Вічність така коротка», – ті твори промовляють більше, ніж найточніші біографічні дані чи літературознавчі розвідки.

      ФУФ УДПУ

      Мабуть же, не останню роль зіграв і той фактор, що читала їх не стороння людина, а донька письменника-вчителя, доцент кафедри української літератури, українознавства та методики їх навчання, член Національної спілки письменників України Марина Степанівна Павленко.

      ФУФ УДПУ

      Треба визнати, що студенти заворожено слухали: як веселі сатиричні замальовки чи «мікробайки», так і серйозні ліричні поезії та прозові етюди. А серед почутого – скільки по-справжньому крилатих висловів! Про відповідальність перед іншими, про високу місію людини залишити після себе добро і світло для інших… Як-от: «У вадах світу винні тільки ми, й лиш нам його робити досконалішим», «Кінь мій губить на шляху підкови: Після мене хтось щасливим буде…» тощо. Мудро, влучно і символічно…

      ФУФ УДПУ

      Натхненній теплій атмосфері дуже сприяла й аудиторія: тепло й красиво оформлена, вона ще ж і має на своїх стінах банери з афоризмами Степана Павленка, серед них і філософсько-філологічне:

      Коли мене відчай зігнув у підкову,

      Коли вже здавалось, що ні, сил немає, –

      Іменник за руку взяв дієслово

      І я прочитав, що ЖИТТЯ – ТРИВАЄ…

      ФУФ УДПУ

      " data-title="«У вадах світу винні тільки ми…»">

      «У вадах світу винні тільки ми…»

      ФУФ УДПУ

      Нещодавно в Науково-методичному центрі художньо-педагогічної творчості імені Степана Павленка відбулась урочиста лекція з нагоди річниці смерті людини, іменем якої і названо Центр, – Степана Онисимовича Павленка. Власне, лекція була не зовсім і лекцією, адже базувалась вона на декламуванні творів із книжки Степана Павленка «Вічність така коротка», – ті твори промовляють більше, ніж найточніші біографічні дані чи літературознавчі розвідки.

      ФУФ УДПУ

      Мабуть же, не останню роль зіграв і той фактор, що читала їх не стороння людина, а донька письменника-вчителя, доцент кафедри української літератури, українознавства та методики їх навчання, член Національної спілки письменників України Марина Степанівна Павленко.

      ФУФ УДПУ

      Треба визнати, що студенти заворожено слухали: як веселі сатиричні замальовки чи «мікробайки», так і серйозні ліричні поезії та прозові етюди. А серед почутого – скільки по-справжньому крилатих висловів! Про відповідальність перед іншими, про високу місію людини залишити після себе добро і світло для інших… Як-от: «У вадах світу винні тільки ми, й лиш нам його робити досконалішим», «Кінь мій губить на шляху підкови: Після мене хтось щасливим буде…» тощо. Мудро, влучно і символічно…

      ФУФ УДПУ

      Натхненній теплій атмосфері дуже сприяла й аудиторія: тепло й красиво оформлена, вона ще ж і має на своїх стінах банери з афоризмами Степана Павленка, серед них і філософсько-філологічне:

      Коли мене відчай зігнув у підкову,

      Коли вже здавалось, що ні, сил немає, –

      Іменник за руку взяв дієслово

      І я прочитав, що ЖИТТЯ – ТРИВАЄ…

      ФУФ УДПУ

      03.10.2014

      Переглядів 190