[1]
Учасники літературного літоб’єднання імені Миколи Бажана Уманського державного педуніверситету імені Павла Тичини так часто брали участь в регіональному літературному конкурсі імені Федора Мицика і так часто отримували в ньому перемоги, що завжди пам’ятатимуть і нестимуть повагу та найкращі враження від урочистостей у Вишнополі, де їх завжди привітно вітав син поета Федора Мицика, видатний діяч і журналіст Вадим Мицик.
Саме це і сказала сьогодні керівниця літоб’єднання Марина Степанівна Павленко дружині Вадима Федоровича на церемонії прощання з цією надзвичайно світлою людиною.
Смуток від прощання підсилювався ще й тим, що саме в цей день у Звенигородці відбувався чин похорону ще двох патріотів – загиблих Воїнів-героїв. Дуже знаково і дуже важко…
Священик сказав глибокі мудрі слова про покійного, який “тепер буде жити у своїх книжках і цитатах”.
Нарешті, на цвинтарі для справжнього козака Вадима Мицика прозвучав залп з давньої козацької зброї – “сороки” (бачимо на фото).
Як символ боротьби і надії.
Не забудемо! Переможемо!
-
[2]
-
[3]
-
[4]
