Поділитися новиною
Від Студента до Вчителя: моя подорож педагогічною практикою
Ось і промайнула активна фаза виробничої (педагогічної) практики студентів-філологів ІV курсу стаціонарної форми навчання (17.02.2025–29.03.2025).
Для здобувачів ОС «Бакалавр», ОПП «Середня освіта (українська мова і література). Психологія» вона є завершальною і дозволяє сповна відчути себе вчителем української словесності. Продуктивно реалізувати поставлені завдання (проведення уроків, виховних заходів, виконання обов’язків класного керівника) мені, Скакальській Ю. І., дозволила компетентнісна база мовно-літературної освіти, набута упродовж довготривалої фахової підготовки у стінах альма-матер. Корисна співпраця з учителями-наставниками на чолі із досвідченими педагогами-методистами Ободянською Н. С., Коломієць І. І. та настійна робота із самовдосконалення лише підсилили успішність моєї діяльності як учителя-практика.
Адміністрація Чечельницького ліцею Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області дозволила долучитися до освітнього процесу як у дистанційному, так і в очному форматах. Можливість проводити уроки з української мови та літератури із 5 до 9 класів сприяла розширенню власної філологічної майстерності, розвинула педагогічну гнучкість у навчанні учнів різновікової категорії. Перші свої уроки я проводила у присутності вчителя-предметника, наступним етапом була моя повна самостійність. І за таку довіру щиро вдячна.
Випробувати себе у ролі класного керівника допоміг мені колектив ліцеїстів 6-А класу (вчитель – Плєвако Ж. І.). Тематичні виховні години відбувалися у затишній і доброзичливій атмосфері партнерських стосунків педагога й учня. Один із таких заходів – «Селф-мейд-мен» Тарас Шевченко» –найбільше імпонував своїм креативним задумом. Моїм завданням було не лише розкрити грані особистості Шевченка як модерного поета, а й розвіяти найпопулярніші стереотипи, пов’язані з ним, використовуючи сучасні інструменти пізнання.
Упродовж виховної години я намагалася уникати монотонного читання лекції і переважно візуалізувала сприйняття інформації. Натомість учні розкодовували великі слова про Великого Кобзаря, вирішували «Вікторину», розшифровували «Кросворд», виконували низку інших творчих завдань, таких як: «Реставратор», «Відгадай за емодзі», «Правда/Вигадка», «Склади прислівʼя». У результаті ми дискутували, визначали «Яким є Шевченко для кожного із нас?», переглядали його сторінку в Instagram, дивилися на нього очима сучасних митців слова, пензля, музики та ставили запитання класику в реальному часі за допомогою ШІ.
Досвід учителя-практиканта виявився досить різнобічним і цікавим. Дозволив принагідно розкрити свою ерудицію, пошуково-дослідницькі, творчі й організаційні здібності. Унаочнена практика вкотре засвідчила необхідність підвищення власної цифрової грамотності, ствердила вагомість упровадження прогресивних інформаційно-комунікаційних технологій навчання у контексті НУШ, застосунку інтернет-платформ на уроках української мови і літератури. А також допомогла осмислити відповідальність вибору професії педагога у сучасному суспільстві. Однозначно, залишивши виключно позитивні враження від учительської справи, педагогічна практика мотивувала переконливе бажання продовжувати розвиватися за обраним педагогічним фахом філолога.
Юлія СКАКАЛЬСЬКА,
студентка 43 групи
Переглядів 49