- Факультет філології та журналістики - https://ff.udpu.edu.ua -

Вшанування пам’яті Миколи Бажана з нагоди 115 річниці від дня народження

На кафедрі української літератури, українознавства та методик їх навчання вже є доброю традицією серед учительства і студентів міста щороку в день народження письменника проводити свято «Бажанівська осінь».

[1]

9 жовтня 2019 року біля факультетської «Абетки» викладачі та студенти урочисто вшанували пам’ять видатного українського поета, публіциста, перекладача, літературного критика, літературознавця, мистецтвознавця, нарисовця, есеїста, мемуариста, культурного й державного діяча Миколу Платоновича Бажана.

Ведучі заходу студенти першого курсу – Дар’я Данилко та Іван Зимін розповіли цікаві факти з життя і творчості поета-земляка. [2]

Саме з нашим затишним містечком пов’язані найяскравіші враження дитинства та юнацтва, згодом талановито відтворені поетом у циклі віршованих оповідань «Уманські спогади» .

Народився Микола Платонович Бажан у Кам’янці-Подільському, в родині військового топографа. Коли хлопчикові минуло 5 років, сім’я переїхала до Умані. Про це згадує Алла Платонівна, сестра Бажана: «Батькову військову частину перевели до Умані, і ми на довгі роки переїхали туди жити. Мешкали спочатку на вулиці Прорізній, що закінчувалась яром, потім переїхали у Штабний провулок. Тут застала нас імперіалістична війна і революція». [3]

В Умані майбутній поет навчається в початковій школі, далі в гімназії. Колишній однокласник Миколи Бажана Наум Суботович згадує: «Коля Бажан – десятилітній чорненький короткозорий хлопчик з розумними живими темними очима прийшов до нас у перший клас чоловічої гімназії восени 1914 року». [4]

Після того, як чоловічу гімназію було закрито, Микола продовжував навчання в Першій українській гімназії імені Бориса Грінченка. Нині – це Уманська загальноосвітня школа №11. [5]

14 вересня 1985 року створено кімнату-музей Миколи Бажана. До речі, заснована вона випускницею школи, а пізніше її вчителем української мови та літератури, нашим шанованим професором Наталією Петрівною Сивачук. [6]

В одному з листів до Наталі Петрівни сестра Миколи Бажана Алла Платонівна писала: «Ви перша і найкраща за всіх ініціаторів проведення цих днів-спогадів про поета, що так щиро  і вірно любив Умань і всю Україну!». [7]

У ювілей Бажанівської осені учасники майстер-класу «Театр Слова» Владислава Півненко, Назар Сєтраков, Катерина Вергізова, Вікторія Бучак майстерно декламувати вірші Миколи Бажана «Криниця Леонтовича», «Сьома симфонія Шостаковича», «Бразиліана Віла Лобос», «Подзвін конвалій».

[8]

 

[9]

[10]