Поділитися новиною
Вивчаючи голос народу: фольклорна експедиція студентів-першокурсників
У період з 21 квітня до 3 травня студенти 1 курсу освітніх програм «Середня освіта. Українська мова і література (мова і література (польська))» та «Середня освіта. Українська мова і література (мова і література (англійська))» проходили фольклорну практику. Вона відбувалася за місцем проживання здобувачів, а також у місцевих архівах. Керівниками практики були Оксана ЦИГАНОК та Віта КИРИЧЕНКО Підсумком практики стала звітна конференція, на якій з вітальним словом виступила Валентина ГОНЧАРУК. До захисту також долучилися викладачі кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, голова студентського самоврядування факультету Анна ІЛЬНИЦЬКА та студкуратор 12 групи Ульяна БАКУТА.
Студенти з натхненням ділилися враженнями від практики, розповідаючи про власні відкриття у рідних місцевостях. Вони зазначили, що побачили знайоме довкілля з абсолютно нової – дослідницької – перспективи. Особливо яскраво про свій досвід розповіли Валерія Моніч, Ксенія Бардичевська, Галина Любота, Анастасія Хлистік та Єлизавета Колилець. Окрема увага була приділена роботі в архівах.
Черній Дарія та Гершун Максим представили надзвичайно важливий блок – оцифрування магнітофонних касет, частина яких перебувала у вкрай поганому стані. Завдяки технічній ретельності та командній роботі вдалося відновити унікальні записи: голоси бабусь і дідусів, що співали колядки, розповідали казки, приказки, ділилися автентичними традиціями. Ці матеріали – не просто аудіофайли, а фрагменти живої історії, які могли б зникнути назавжди.
У 11 групі над архівними матеріалами працювали Крістіна Юта, Дарія Черній та Вероніка Заремба. У 12 групі вагомий внесок у дослідницьку діяльність зробили Максим Гершун, Дмитро Гончарук, Софія Гнатюк, Діана Гордова, Маргарита Рижій та Ірина Маліновська.
Фольклорна практика стала не лише навчальним етапом, а й духовною подорожжю, яка дозволила студентам глибше пізнати культуру рідного народу, зрозуміти її значення у сучасному світі. Вони переконалися, що народна творчість – це не музейний експонат, а жива частина національної ідентичності.
Саме завдяки таким практикам формуються молоді науковці й дослідники, здатні зберігати й осмислювати культуру як цілісний, живий організм. Це не лише знайомство з традицією, а крок до її збереження і переосмислення в новому історичному контексті. Українська народна культура — це не минуле, а наша тиха сила. І ми вчимося її чути.
Оксана ЦИГАНОК
Віта КИРИЧЕНКО
Переглядів 63