Зима – для літературної творчості пора, нічим не гірша за будь-яку іншу. Особливо – якщо йдеться про учасників університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана, натхнення яких не покидає ніколи.
[1]
Чергове засідання літоб’єднання було присвячене темі, на перший погляд, банальній, але насправді – дуже важливій. «Мама. Тато». А й справді, не тільки ж у День Матері вшановувати своїх найрідніших?
Як не дивно, тема неабияк надихнула. На засіданні прозвучало чимало справді зворушливих (іронічних, до речі, також!) поезій про Тата й Маму. Хочеться відзначити, що цього разу на засідання аж із Маньківського району приїхав поет Володимир Чередайко. Уже традиційно вшанував нас своєю присутністю доктор наук, переселенець із зони АТО й дуже цікавий поет Юрій Кисельов. Ще один переселенець із зони АТО – наш магістрант Олександр Шаболдов – також порадував слухачів новими віршами.
Його дружина, наша студентка-заочниця й уже знана поетка Софія Кримовська, як завжди, зворушила присутніх своїми текстами.
Один із них – присвячений одночасно темі Батьків і Різдву, – пропонуємо Вашій увазі:
* * *
На вікні вистигала кутя,
мати страви лічила і ложки.
Пахло медом ‒ так пахне життям,
коли час зупиняється трошки.
У маленькій квартирі з вікном
в синій вечір і стежку одвічну,
нас батьки частували вином
і ховали од суму і січня.
І любили, як люблять малих,
із повчанням, гостинцем і просто…
Хтось з онуків помітити встиг,
що бабуся поменшала зростом…
(Софія Кримовська)