Поділитися новиною
Із вітальним словом до учасників заходу звернулася в.о. завідувача кафедри Тетяна ТИЩЕНКО, яка розповіла передісторію запровадження Міжнародного дня рідної мови та підкреслила важливість свята, покликаного підтримати самобутність кожної окремої мови світу, а також нагадати про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні, бо рідна мова «першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя», вона «ріднить із родиною, родом і народом», допомагає ідентифікувати себе «як члена родини і громадянина, продовжувача поколінь родини і країни».
Тетяна Миколаївна зазначила, що українське слово сьогодні особливо потребує захисту. З метою його популяризації і було створено проєкт «Захист мови – шлях до перемоги», представлений серією плакатів із чіткими і промовистими гаслами про мову. Авторкою ідеї та організаторкою проєкту є Тетяна Олійник, громадська діячка й активістка, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, письменниця, авторка книг «Формула української перемоги», «Ним захоплювалися всі», яка у своїй творчості поєднує мистецтво і просвітництво, порушує теми національної ідентичності, історичної пам’яті, самосвідомості і відповідальності за культурну спадщину.
Проєкт мовою мистецтва, ідея якого знайшла втілення в художньому оформленні Поліни Іващенко, у час повномасштабної війни набуває особливої ваги, бо допомагає не лише пам’ятати, а й глибоко усвідомлювати, за що борються українці і звідки походить сила українського духу.
Серію плакатів презентувала кафедрі української мови та методики її навчання родина Анни ІЛЬНИЦЬКОЇ, голови студентської ради нашого факультету, яка є членом Організації українських націоналістів.
На презентації робіт мистецько-просвітницького проєкту були присутні викладачі кафедр факультету, здобувачі освіти, гості з інших факультетів університету, які стали активними учасниками обговорення висловів про мову, представлених на плакатах. У серцях учасників заходу відгукнулися різні за тематикою гасла, серед яких: «Лінгвоцид – це форма геноциду», «Якою мовою виховаєш дитину, таку країну вона будуватиме», «Мова – це храм, де торжествує духовний світ народу», «Мова – це не мода і не тренд, а частина твого ДНК», «Англіїзація – це форма колонізації» та ін.
Увагу дослідниці української стилістики Інни КОЛОМІЄЦЬ привернула цитата Олександра Пономаріва, який наголошував: «Щоб по всій Україні відродити українську мову, нам треба агресивно її захищати». Інна Іванівна зазначила, що вислів мовознавця є закликом до рішучих дій у здійсненні державної мовної політики, яка має утвердити єдину соціальну позицію: «Тут моя земля, тому тут буде панувати моя мова».
Ірина ГОНЦА, авторка наукових розвідок з української ономастики, під час коментування вислову «Твоє прізвище й по батькові – це сила твого народу» звернулася до присутніх із такими словами: «Пишаймося своїм «по батькові» як найдорожчим брендом! Не дозволяймо перетворити себе на «просто Галь» чи «просто Петьків». Якщо ми дозволимо стерти імена наших батьків, ми дозволимо стерти нашу державну пам’ять. Тому звертаймося один до одного з повагою до роду, бо за кожним нашим «по батькові» стоїть тисячолітня історія».
Тетяні ЛОПУШАН, дослідниці історії української літератури, відгукнулася проблема англіїзації сучасного суспільного простору, яке є продовженням постколоніального дискурсу. Тетяна Володимирівна порадила присутнім ознайомитися з працями сучасних авторів, які є зразками постколоніальних наукових студій та навчають, як вийти українському народу з постколоніального становища і стати вільною нацією.
Василь ДЕНИСЮК, дослідник історії української мови, проаналізував мовні зміни, які позначилися в українській мові під тиском російської імперії, та завершив свій виступ поетичними рядками, які адресував сучасним державотворцям як застереження, щоб були обачними в здійсненні державної мовної політики.
Презентація проєкту послужила дискусійним майданчиком для обговорення важливих питань мовної ситуації і національно-мовної політики в Україні, актуальних наукових мовно-літературних розвідок, спрямованих на дослідження історії й сьогодення української мови і літератури, для планування просвітницьких мовно-літературних заходів серед учнівської і студентської молоді, громадськості міста й регіону задля утвердження соціальної думки про те, що «межі моєї мови – це межі моєї країни».
Зоя КОМАРОВА
" data-title="«Захист мови – шлях до перемоги»">«Захист мови – шлях до перемоги»
Тиждень рідної мови, анонсований кафедрою української мови та методики її навчання до Міжнародного дня рідної мови, на факультеті філології та журналістики розпочався з презентації і популяризації мистецько-просвітницького проєкту «Захист мови – шлях до перемоги. На лінії вогню: Битва за національне “Я”».
Із вітальним словом до учасників заходу звернулася в.о. завідувача кафедри Тетяна ТИЩЕНКО, яка розповіла передісторію запровадження Міжнародного дня рідної мови та підкреслила важливість свята, покликаного підтримати самобутність кожної окремої мови світу, а також нагадати про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні, бо рідна мова «першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя», вона «ріднить із родиною, родом і народом», допомагає ідентифікувати себе «як члена родини і громадянина, продовжувача поколінь родини і країни».
Тетяна Миколаївна зазначила, що українське слово сьогодні особливо потребує захисту. З метою його популяризації і було створено проєкт «Захист мови – шлях до перемоги», представлений серією плакатів із чіткими і промовистими гаслами про мову. Авторкою ідеї та організаторкою проєкту є Тетяна Олійник, громадська діячка й активістка, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, письменниця, авторка книг «Формула української перемоги», «Ним захоплювалися всі», яка у своїй творчості поєднує мистецтво і просвітництво, порушує теми національної ідентичності, історичної пам’яті, самосвідомості і відповідальності за культурну спадщину.
Проєкт мовою мистецтва, ідея якого знайшла втілення в художньому оформленні Поліни Іващенко, у час повномасштабної війни набуває особливої ваги, бо допомагає не лише пам’ятати, а й глибоко усвідомлювати, за що борються українці і звідки походить сила українського духу.
Серію плакатів презентувала кафедрі української мови та методики її навчання родина Анни ІЛЬНИЦЬКОЇ, голови студентської ради нашого факультету, яка є членом Організації українських націоналістів.
На презентації робіт мистецько-просвітницького проєкту були присутні викладачі кафедр факультету, здобувачі освіти, гості з інших факультетів університету, які стали активними учасниками обговорення висловів про мову, представлених на плакатах. У серцях учасників заходу відгукнулися різні за тематикою гасла, серед яких: «Лінгвоцид – це форма геноциду», «Якою мовою виховаєш дитину, таку країну вона будуватиме», «Мова – це храм, де торжествує духовний світ народу», «Мова – це не мода і не тренд, а частина твого ДНК», «Англіїзація – це форма колонізації» та ін.
Увагу дослідниці української стилістики Інни КОЛОМІЄЦЬ привернула цитата Олександра Пономаріва, який наголошував: «Щоб по всій Україні відродити українську мову, нам треба агресивно її захищати». Інна Іванівна зазначила, що вислів мовознавця є закликом до рішучих дій у здійсненні державної мовної політики, яка має утвердити єдину соціальну позицію: «Тут моя земля, тому тут буде панувати моя мова».
Ірина ГОНЦА, авторка наукових розвідок з української ономастики, під час коментування вислову «Твоє прізвище й по батькові – це сила твого народу» звернулася до присутніх із такими словами: «Пишаймося своїм «по батькові» як найдорожчим брендом! Не дозволяймо перетворити себе на «просто Галь» чи «просто Петьків». Якщо ми дозволимо стерти імена наших батьків, ми дозволимо стерти нашу державну пам’ять. Тому звертаймося один до одного з повагою до роду, бо за кожним нашим «по батькові» стоїть тисячолітня історія».
Тетяні ЛОПУШАН, дослідниці історії української літератури, відгукнулася проблема англіїзації сучасного суспільного простору, яке є продовженням постколоніального дискурсу. Тетяна Володимирівна порадила присутнім ознайомитися з працями сучасних авторів, які є зразками постколоніальних наукових студій та навчають, як вийти українському народу з постколоніального становища і стати вільною нацією.
Василь ДЕНИСЮК, дослідник історії української мови, проаналізував мовні зміни, які позначилися в українській мові під тиском російської імперії, та завершив свій виступ поетичними рядками, які адресував сучасним державотворцям як застереження, щоб були обачними в здійсненні державної мовної політики.
Презентація проєкту послужила дискусійним майданчиком для обговорення важливих питань мовної ситуації і національно-мовної політики в Україні, актуальних наукових мовно-літературних розвідок, спрямованих на дослідження історії й сьогодення української мови і літератури, для планування просвітницьких мовно-літературних заходів серед учнівської і студентської молоді, громадськості міста й регіону задля утвердження соціальної думки про те, що «межі моєї мови – це межі моєї країни».
Зоя КОМАРОВА
Переглядів 80
