Захист навчальної (фольклорної) практики здобувачів вищої освіти заочної форми навчання

«Вивчення і збереження фольклорної спадщини сприяє розвитку

національної культури, підвищує інтерес до народної творчості

та зміцнює зв’язок між поколіннями».

Анна ХОМЕНКО, здобувачка

Здобувачі вищої освіти І курсу 11 групи (ОПП «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська)) та 12 групи (ОПП «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (англійська))») заочної форми навчання мали гарну нагоду звітуватися про результати навчальної (фольклорної) практики (керівник – доц. Валентина Гончарук), яка тривала від 24 березня до 5 квітня 2025 року.

Практика здобувачів вищої освіти в умовах війни проходила за місцем їхнього проживання, кожен здобувач обрав для дослідження одну із запропонованих тем: «Фольклорна спадщина моєї родини», «Фольклорна спадщина конкретного населеного пункту», «Фольклорний світ респондента(-ки) із конкретного населеного пункту».

Під час фольклорної практики здобувачі вищої освіти виконували такі завдання:

– збирали, фіксували й систематизували цінні фольклорні скарби, які ще зберігаються  у фольклорній пам’яті респондентів;

– удосконалювали власні комунікативні навички із різновіковою авдиторією;

– акумулювали знання, які їм знадобляться у майбутній педагогічній і науковій діяльності.

Керівник практики нагадала здобувачам вищої освіти головні критерії оцінювання, за якими викладачі кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання оцінюватимуть їхні виступи:

• територіальна відповідність записаного в конкретному населеному пункті фольклорного матеріалу;
• чіткість запису фольклорного матеріалу за опитувальником, грамотний його друк;
• креативність у виконанні і представленні матеріалів практики;
• сумлінне та своєчасне виконання вимог практики та ін.

Здобувачка Анна Хоменко під час практики виконувала фольклорно-етнографічне дослідження на тему: «Фольклорна спадщина м. Білгород-Дністровський Одеської області». Під час захисту вона презентувала історію свого міста, його відомих пам’яток, закладів освіти, краєзнавчого музею, церковних будівель. Їй вдалося записати інформацію про  Великдень, Проводи, Трійцю, Петра і Павла, Маковія та ін.

Здобувачка зібрала календарно- та родинно-обрядову творчість жителів міста, звернула увагу традиції, які шанують у її місті та родині, напр., традицію розписувати писанки на великодні свята (сама брала участь у майстер-класах).

Також Анна дослідила поширені ремесла і промисли у Білгород-Дністровському, приділила особливу увагу мистецтву «створення» сорочки-вишиванки Наталією Герасимівною Холостенко.

Здобувачка Вікторія Підрушняк зібрала й оформила матеріали фольклорної практики на тему: «Фольклорна спадщина села Вовчок Тульчинського району Вінницької області». У І розділі матеріалів вона подала історичні відомості про село, про голодомор у селі та про післявоєнні роки відбудови села.

Цікаво Вікторія розповіла присутнім записану під час практики легенду про виникнення назви села Вовчок, презентувала місцеві календарні традиції й обряди, в яких чільне місце належить відповідним пісням  (колядкам, щедрівкам, посівальним, а також веснянкам).

Також вона ознайомила присутніх із інформацією про місцеві страви Брацлавської громади, як-от: ламанці з маком, вінницький борщ, козацький куліш (у матеріалах подано рецепти їх приготування), навела цікавий факт: жителі Брацлавської громади готували народну місцеву козацьку кашу (куліш) з ведучим Костянтином Грубичем.

Здобувач Олександр Дремлюга виконав дослідження на тему: «Фольклорна спадщина села Никифорівці Вінницького району Вінницької області». Він зібрав і науково опрацював матеріал про свято Юрія, купальську та жнивну обрядовість, весільний обряд, родини та хрестини та ін. На захисті він розповів про діяльність у справі відродження місцевого фольклору колективу Никифоровецького будинку культури.

Здобувачі вищої освіти в кінці захисту висловили свої думки щодо позитивних сторін організації, проведення та підведення підсумків практики та труднощів, із якими вони зіткнулися під час пошуково-збирацької роботи у своїх населених пунктах (небажання інформаторів виконувати фольклорні твори, «бо в країні війна»; «збіднення» фольклорної пам’яті респондентів, із якими вдалося попрацювати; зайнятість і неготовність окремих представників громад співпрацювати зі здобувачами та ін.).

Керівник практики обговорила зі здобувачами всі зауваження і побажання щодо організації фольклорної практики, вказала їм на те, що вони будуть враховані у прийдешньому начальному році й наголосила на невідкладності здійснення цієї надважливої справи у родинах здобувачів, закладах загальної середньої освіти з метою формування національної ідентичності у майбутніх поколінь українців.

Складне але вкрай необхідне для кожного українця завдання озвучила Вікторія Підрушняк: «Для кожного з нас важливі  сімейний побут, звичаї, традиційні свята й розваги. Барвистістю й глибоким внутрішнім змістом відзначається обрядовість, пов’язана з початком і закінченням жнив, весільною церемонією, народженням дитини, святкуванням релігійних свят, але з часом традиції та звичаї губляться й забуваються, тому потрібно берегти нашу культурну спадщину та передавати майбутньому поколінню, адже це і є наше багатство».

Валентина ГОНЧАРУК