Поділитися новиною

21 березня відбулася настановча конференція з навчальної (фольклорної) практики для здобувачів вищої освіти І курсу 11 групи (ОПП «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська)) та 12 групи (ОПП «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (англійська))») заочної форми навчання.

Під час фольклорної практики здобувачі мають практично поглибити вже набуті знання й виконати невідкладне завдання – зібрати, зафіксувати й зберегти для наступних поколінь українців фольклорні скарби, які ще є у фольклорній пам’яті респондентів. Крім того, на практиці здобувачі будуть удосконалювати власні комунікативні навички із різновіковою аудиторією, формувати науково-дослідницьку компетентність під час фольклористичного аналізу для інтерпретації фольклорних явищ, акумулювати знання, потрібні для майбутньої педагогічної та наукової діяльності.

Вітальні слова учасникам освітнього процесу та побажання успішного проходження практики прозвучали від доцентів кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, які вже понад 25 років забезпечують викладання українознавчих дисциплін та проведення фольклорної практики на факультеті, Оксани Циганок та Олександра Санівського.

На початку настановчої конференції заступник декана з практик на факультеті доц. Любов Пархета повідомила здобувачам вищої освіти про місце навчальної (фольклорної) практики у системі практичної підготовки, про мету й адаптовані завдання цієї практики в умовах війни, зазначила, що вони проходитимуть цей вид практики за місцем проживання.

Керівник практики доц. Валентина Гончарук ознайомила здобувачів освіти з терміном проходження практики (24 березня – 5 квітня), її тематикою: «Фольклорна спадщина моєї родини», «Фольклорна спадщина конкретного населеного пункту» / «Фольклорний світ респондента із конкретного населеного пункту», змістом пошуково-збирацької діяльності з цих тем, звітною документацією за результатами практики. Також керівник продемонструвала здобувачам зразок оформлення матеріалів фольклорної практики та опитувальники, за якими вони будуть працювати у своєму населеному пункті чи у своїй родині.

Любов Пархета подала цінні методичні настанови здобувачам вищої освіти щодо проведення опитування респондентів під час фольклорної практики, Валентина Гончарук поділилася своїм практичним досвідом організації та здійснення пошуково-збирацької роботи з фольклору під час експедицій.

Здобувачі поставили уточнюючі запитання своїм наставникам щодо особливостей проведення практики та отримали на них вичерпні відповіді, а також мали змогу зрозуміти важливість пошуково-збирацької й дослідницької роботи з фольклору під час війни, коли ворог руйнує українські міста та села, а з ними й місцеву культуру.