[1]
Ім’я Євгена Костянтиновича Тимченка відоме кожному філологові. Так, саме філологові, бо наукова і творча діяльність цього українця репрезентує його зацікавленість питаннями мовознавства і літературознавства. 8 листопада виповнилося 150 років з дня народження Є. К. Тимченка.
[2]
Цій даті було присвячено окреме заняття, на якому студенти дізналися багато нового про Євгена Костянтиновича: це і професор Київського та Варшавського університетів, це й один з організаторів Всеукраїнської академії наук, це і зачинатель української історичної лексикографії, це і співавтор першого видання всім відомого Грінченкового «Словаря української мови», це і реформатор українського правопису (одним із його нововведень ми послуговуємося й нині), це і перший перекладач фінської «Калевали», це й автор численних наукових розробок з діалектології, граматики, історії української мови, це патріот, який за свої погляди на походження української мови отримав 5 років сибірських таборів.
[3]
Заняття пройшло на одному диханні. Логічним висновком стала пропозиція ввести на першому курсі дисципліну «Українське мовознавство в іменах», яка б робила проекцію на наступні курси підготовки майбутніх словесників.