Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Книгарня «Є» стала одним із осередків культури в Умані. Напевно, знайдеться не багато жителів міста, які хоча б один раз там не побували. Постійними відвідувачами є викладачі та студенти факультету філології та журналістики Уманського державного педагогічного університету.

      Нещодавно у книгарні відбулася неординарна подія – презентація книги Ігоря СТАМБОЛА «Під прицілом чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка».  Книга знакова, оскільки в художній формі оприлюднює тяглість у століттях ненависті московитів до України, свідомих українців, усього українського. Автор представляє наслідки «політичної діяльності родини Грінченків як найяскравіших діячів української культури, які найбільше постраждали внаслідок першої революції в російській імперії».

      Модерував зустріч Дмитро БЕЗВЕРХНІЙ, очевидно, не випадково, бо, як виявилося, Борис Грінченко теж має відношення до нашої диивовижної, неповторної, багатостраждальної Умані, яка таки є одним із найяскравіших культурних центрів України. Борис Грінченко приятелював із Михайлом Комаровом (Уманцем), який, уникаючи репресій, працював нотаріусом у нашому місті з 1883 року. Саме в Умані розпочав роботу над складанням російсько-українського словника. Уся родина Комарових була філологічно обдарованою. Михайло Комаров (Уманець) – письменник, бібліограф, критик, фольклорист, перекладач і лексикограф; брат Олександр Комаров – публіцист; донька Галина Комарова – поетеса та перекладачка, Маргарита Комарова-Сидоренко – подруга Лесі Українки, перекладачка, Богдана Комарова – бібліограф, публіцист, лексикограф, тому, як розуміємо, «паспорт нації» – словник Бориса Грінченка не обійшовся й без «уманського» впливу.

      На зустрічі були присутні викладачка кафедри української літератури, українознавства та методик їх  навчання Любов ПАРХЕТА, яка привела з собою й онучку, а також Тетяна ТИЩЕНКО (кафедра української мови та методики її навчання).

      Наталя ЗАРУДНЯК

      " data-title="Знайомство з Ігорем Стамболом">

      Знайомство з Ігорем Стамболом

      Книгарня «Є» стала одним із осередків культури в Умані. Напевно, знайдеться не багато жителів міста, які хоча б один раз там не побували. Постійними відвідувачами є викладачі та студенти факультету філології та журналістики Уманського державного педагогічного університету.

      Нещодавно у книгарні відбулася неординарна подія – презентація книги Ігоря СТАМБОЛА «Під прицілом чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка».  Книга знакова, оскільки в художній формі оприлюднює тяглість у століттях ненависті московитів до України, свідомих українців, усього українського. Автор представляє наслідки «політичної діяльності родини Грінченків як найяскравіших діячів української культури, які найбільше постраждали внаслідок першої революції в російській імперії».

      Модерував зустріч Дмитро БЕЗВЕРХНІЙ, очевидно, не випадково, бо, як виявилося, Борис Грінченко теж має відношення до нашої диивовижної, неповторної, багатостраждальної Умані, яка таки є одним із найяскравіших культурних центрів України. Борис Грінченко приятелював із Михайлом Комаровом (Уманцем), який, уникаючи репресій, працював нотаріусом у нашому місті з 1883 року. Саме в Умані розпочав роботу над складанням російсько-українського словника. Уся родина Комарових була філологічно обдарованою. Михайло Комаров (Уманець) – письменник, бібліограф, критик, фольклорист, перекладач і лексикограф; брат Олександр Комаров – публіцист; донька Галина Комарова – поетеса та перекладачка, Маргарита Комарова-Сидоренко – подруга Лесі Українки, перекладачка, Богдана Комарова – бібліограф, публіцист, лексикограф, тому, як розуміємо, «паспорт нації» – словник Бориса Грінченка не обійшовся й без «уманського» впливу.

      На зустрічі були присутні викладачка кафедри української літератури, українознавства та методик їх  навчання Любов ПАРХЕТА, яка привела з собою й онучку, а також Тетяна ТИЩЕНКО (кафедра української мови та методики її навчання).

      Наталя ЗАРУДНЯК

      19.06.2025

      Переглядів 65