Поділитися новиною
Зустріч із Наталкою Ліщинською: психологія творчості, секрети письменницької майстерності
25 березня відбулася онлайн-зустріч, зініційована і проведена відомим в Україні видавництвом «Богдан», із письменницею Наталкою Ліщинською. Війна, віруси роблять у наш час очні зустрічі у великих авдиторіях небезпечними, але формат онлайн дає можливість зібрати практично необмежену кількість людей, і, що важливо, людей, яких справді цікавить ця зустріч, у такому форматі можна спілкуватися з читачами й авторами з різних куточків світу. Усі емоції, реакції – на екрані (додатковий плюс: можна не раз передивлятися запис), слухачі могли запитати будь-що, отримати відповідь (за найкраще запитання пердбачалася нагорода). Зустріч була побудована у формі діалогу між модератором (обізнаним, інтелектуальним і зацікавленим) та авторкою, модерувала Оксамитка Блажевська – письменниця, книжкова блогерка, івент-менеджерка видавництва «Богдан».
Зустріч викликала море позитивних вражень, спогади про неї крутяться навколо фрази «коли час загустає у чистий кайф». Наталка Ліщинська настільки неймовірна, що сприймається, як якась близька людина (чоловіку його родича нагадує, мені – мою родичку).
Отакими-от зустрічами можна наповнювати курси «Письменницька майстерність» та «Психологія творчості». Мова йшла про схеми написання збірки, про колективне прочитання, про контрасти між смішним і трагічним, про тотожність життєвої правди й мистецької, про межі між науковою фантастикою і фентезі, прагнення людей чіпляти на все налички; про «Лісову пісню» як фентезі, про розмивання меж між жанрами – як специфіку нашого часу…
Цікаво було почути геніяльну думку Наталки Ліщинської про топ трьох «ні» в сюжеті та персонажах: ««Ні» в мистецтві просто не існує. Їх так багато в житті, що мистецтво може дозволити собі все. Усе залежить від здатності автора ламати стереотипи, силою таланту сказати «ні» «так». Саме так народжуються генії». Йшла мова про вплив темпу на сприймайня читача, про можливість розгортання оповідання в роман (багато ліній, які потім зійдуться), про джерела творення унікальних вигаданих світів.
Дуже цікаве сприйняття авторкою власної уяви: письменниця зізнається, що вона може заважати жити, творчість є гарним способом справлятисяз нею. У дитинстві вона вважала, що уява – небезпечна: можна передбачати погані події, які потім здійсняться. Цілком зрозуміло, чому Наталка Ліщинська не випадкова у жанрі фентезі. Навіть у реальному житті з не трапляються дивовижні події: написала книгу для дітей – народився внук, схожий на головного героя (при чому розповідала вона про це абсолютно щиро, із прямо на дотик відчутним захопленням: «Як дітям вдалося народити такого класного внука!».
Підкуповує відсутність у неї лжеоптимізму: «Я плакала б, якби писала про алкоголізм. Можу про це тільки з гумором. Людство знаходить все нові стимулятори, не маю оптимістично-рожевих окулярів». Вважає (і цілком слушно), що книжки впливають не на всіх і не завжди так, як хотілося б; посмішку викликає фраза, що життя хитріше, ніж книжки (прямо бачу, як любителі пафосу непритомніють), зізнається, що не хотіла б жити у жодному вигаданому світі… Відчувається, що для неї на часі тема штучного інтелекту.
Сказати, що зустріч була надзвичайно цікавою, – нічого не сказати.. Мене завжди захоплює у людях щирість і безпосередність, тому Наталка Ліщинська – вище всіляких похвал. Фантастична!
За цим покликанням можна переглянути запис зустрічі:
https://www.facebook.com/bohdanbooks/videos/683084614387306
Наталя ЗАРУДНЯК
Переглядів 169





