«Усе життя прожила під тиском старої життєвої “мудрості”: “Що про мене подумають?”
Вірила, що це допомагає жити у спокої, бути завжди правильною. І тут раптом зустріч із пані Мариною Павленко, яка так легко, з вишуканим гумором взяла і зруйнувала ці старезні стереотипи.
[1]
І раптом – як камінь з душі: все просто і зрозуміло: треба бути самим собою, любити себе і бути щасливим!
Хіба ж не для цього приходить людина у цей світ?
Відчуття внутрішньої свободи, політ фантазії, чарівна усмішка – це все аура неймовірно красивої жінки, неповторної письменниці – Марини Павленко, яка подарувала і учням, і вчителям громад Славутчини неповторні миті радості і щастя!
Глибока подяка письменниці за це!» (Людмила Клімчук, учителька Улашанівського ліцею імені Володимира Марковського).
Це тільки один із дуже багатьох відгуків у Фейсбуці на онлайн-зустріч учителів та школярів Славутчини з доценткою Уманського педуніверситету імені Павла Тичини, письменницею Мариною Павленко, яку організувала профспілка освітян Славутчини (керівник Василь Васильович Власюк).
[2]
[3]
Спершу велася віртуальна розмова зі школярами, котрі, користуючись нагодою поговорити з авторкою, яку вивчають у школі, ставили Марині Степанівні дуже багато запитань.
А потім була дуже змістовна й глибока розмова з учителями, яка, судячи з відгуків, вразила і запам’яталась.