Навчилися самі – навчаємо інших

Основна діяльність Східноподільського лінгвокраєзнавчого науково-освітнього центру, що діє на факультеті філології та журналістики, спрямована на вивчення мовних особливостей говірок історичної Уманщини та суміжних земель, власних назв Східного Поділля та сусідніх ареалів  і використання цих надбань в освітньому процесі.

Студенти, працюючи разом із викладачами над науковими проєктами, мають унікальну можливість під час вивчення курсів «Українська діалектологія», «Ономастико-діалектологічні студії» та ономастико-діалектологічної практики доторкнутися до живодайних джерел рідної мови, вивчити свій родовід та родинні звичаї, стати хранителем народного слова.  На говірковому матеріалі, зібраному власноруч, студенти зростають науково – виконують курсові та магістерські роботи, дехто – кандидатські, цим самим зберігаючи для прийдешніх поколінь знання про культуру та побут подолян.  Навчившись цього, потім учать і своїх учнів любити Україну і її мову. Про те, як знадобились знання і вміння, набуті під час роботи в Східноподільському лінгвокраєзнавчому центрі, у практичній діяльності в школі, поділились наші випускники.

Гончарук Артем Володимирович, випускник 2021 р., ОП Середня освіта. (Українська мова і література. Мова і література (польська)), учитель української мови, літератури, зарубіжної літератури середньої загальноосвітньої школи №140 м. Києва:

Незважаючи на те, що діалектологію української мови вивчили ще на 2 курсі, я продовжував займатися дослідницькою роботою у Східноподільському лінгвокраєзнавчому  науково-координаційному центрі, брав участь у діалектологічних експедиціях по Східному Поділлю, у Школі молодих діалектологів (м. Київ), до якої нас долучила керівник Центру. Це допомогло мені зробити перші кроки в науку, розширити коло інтересів,  знайти багато цікавинок, які можна використати безпосередньо під час роботи в закладах загальної середньої освіти. Тепер я впроваджую власний досвід роботи у Центрі  під час проведення уроків української мови. Наприклад, цьогоріч разом із шестикласниками-НУШенятами вирішив більш докладно вивчати тему «Діалектизми в українській мові». Здобувачі освіти з неабияким інтересом і захопленням виконували мініпроєкт «Діалектологічна карта України». У рамках цього проєкту учні вивчали лексичні особливості народної мови (віднаходили за діалектними словниками слова та вирази, характерні для різних говорів України, і досліджували, як вони відрізняються від загальновживаних слів); фонетичні (аналізували звуки, які відрізняються вимовою в різних регіонах, і вивчали, як вони впливають на сприйняття мови), з’ясовували культурний контекст діалектних слів (досліджували, які діалектизми пов’язані з певними традиціями, звичаями або історією регіону, вивчали, як мова відображає культурні особливості). Крім того, порівнюючи діалектні слова з різних куточків України, виявляли схожість та відмінність між регіонами, що допомогло їм зрозуміти багатогранність української мови, поглибити знання про культуру нашої країни, розвинути аналітичні навички. Результатом нашої роботи стала підготовка імпровізованої діалектологічної карти. На думку учнів, завдання було цікавим та пізнавальним, сприяло поглибленню знань із української мови, а спільна робота над проєктом допомогла у формуванні класного колективу.

Тищук (Маснюк) Тетяна Миколаївна, випускниця 2015 року, вчитель української мови та літератури Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер» (вища категорія, звання «Старший вчитель»):

У студентські роки була активною учасницею Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру, що дало мені змогу занурюватися в глибини народної мови, краще розуміти специфіку діалектизмів, їхню географію, особливості функціонування, а також етимологію власних назв тощо. Знання, набуті під час роботи в проблемній науковій групі, дуже допомагають мені під час  навчання учнів як на уроках української мови, так і літератури. Наприклад,  під час вивчення власних назв на уроці української мови мої креативні семикласники виконували мінідослідження, пов’язані із назвою вулиці, на якій проживають (звідки походить така назва, як раніше називалась, як утворилась назва тощо). Крім того, всі учні виконували мініпроєкти про власне прізвище. Така проєктна діяльність на уроках української мови викликає в учнів інтерес до теми, яку вивчаємо,  формує критичне мислення та навички академічної доброчесності. Дітям дуже подобається також досліджувати  етимологію географічних назв, імен, прізвищ чи прізвиськ  персонажів у творах українських письменників на уроках літератури. Мініпроєкти переростають у  наукові дослідження.  Цьогоріч учень 10 класу Бука Роберт на конкурсі-захисті  робіт учасників  МАН посів І місце у місті Києві та взяв участь у Всеукраїнському етапі.

Вдячна викладачам-науковцям Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру за знання, які я можу передати своїм учням, та змогу долучатися до роботи Центру і тепер, упроваджувати цікаві ідеї у своїй практичній діяльності.

Рудницька Анна Анатоліївна,  здобувачка ОС «бакалавр» ОП Середня освіта. (Українська мова і література. Мова і література (польська)), учителька української мови, літератури, польської мови Уманської гімназії №4 Уманської міської ради:

Працюючи в Східноподільському лінгвокраєзначому науково-освітньому центрі, я набула навичок картографувати  діалектні явища, укладати словники говірки, працювати в команді. Тепер усе це я можу навчити своїх учнів.  Одне із завдань кожного уроку  – це словникова робота. За рік мого вчителювання не було такого уроку, коли б мені не доводилося пояснювати дітям значення якогось діалектного слова. І от, коли ми вивчали тему «Діалекти української мови», запропонувала шестикласникам провести невелике дослідження – укласти словник уманської говірки. Учні так захопились, і я разом з ними, що до кінця уроку ми назбирали близько 80 слів (думаю, досить хороший результат). Завершили роботу переглядом створених мною та моїми колежанками діалектологічних мап під час діалектологічної практики та гостьових лекцій Т. Тищенко, у яких ми брали участь. Учні ставили питання про їх створення, а я залюбки відповідала. Тому ми додали ще один пунктик до подальшої нашої спільної роботи – на наступний рік, коли вони вже будуть семикласниками, створити таку ж. Ще декілька днів потому діти підбігали до мене на перервах та озвучували почуті від своїх рідних інші діалектні слова. Так мені вдалося залучити до роботи батьків, бабусь та дідусів моїх учнів. Вважаю, що крім навчальної, виконала ще й виховну мету – збереження рідної мови, примноження сімейних цінностей, формування класного колективу.

Отже, все, чого навчилися студенти під час роботи у Східноподільському лінгвокраєзнавчому центрі, знадобилося для становлення їх як учителів, виховання в учнів пізнавального інтересу до навчальних дисциплін української мови та літератури, формування покоління юних патріотів України.

Артем Гончарук

Тетяна Тищук (Маснюк)

Анна Рудницька

Тетяна Тищенко