Східноподільський лінгвокраєзнавчий науково-координаційний центр

Східноподільський науково-координаційний центр функціонує з  2003 року під егідою Інституту української мови Національної академії наук України, підтримує тісні наукові зв’язки  з його відділами (м. Київ), відділом української мови Інституту українознавства ім. Крип’якевича (м. Львів),  Північноукраїнським діалектологічним центром Житомирського педагогічного університету, Східнослобожанським науковим центром Луганського національного педагогічного університету та іншими науковими осередками України.

Основне завдання, яке ставлять перед собою науковці Центру,  – вивчення мовних особливостей  говірок населених пунктів історичної Уманщини і суміжних земель.

У Центрі працюють три наукові секції – діалектології (керівник – доц. Тищенко Т.М.), ономастики (доц. Денисюк В.В.) та історії мови (доц. Зелінська О.Ю.),  у складі яких – 1 професор,  7 доцентів, 3 викладачі, 2 аспіранти – та Студентське наукове товариство імені А. Кримського. У Центрі виконано і захищено 5 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук.

Науковці діалектологічної секції щоліта разом зі студентами вирушають в експедицію, збираючи живий говірковий матеріал. Науковий проект «Словник подільського говору» намагаємося зреалізувати у тісній співпраці Східноподільського центру з іншими діалектологічними осередками Поділля – центральноподільським (Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського) та західноподільським (Кам’янець-Подільський національний педагогічний університет).   Підготовлено електронні варіанти словників 8 тематичних груп. Словники двох тематичних груп вийшли друком:  “Лексика бджільництва Східного Поділля” (Тищенко Т.М., 2008), “Словник назв одягу та взуття у східноподільських говірках” (Березовська Г.Г., 2010). Словник діалектних лексем подає також колективна монографія «Говірки історичної Уманщини і суміжних земель» ( за заг. ред. Тищенко Т.М., 2008).

Фонотека Центру зберігає записи зразків говіркового мовлення із 175 населених пунктів Східного Поділля, Середньої Наддніпрянщини, Південного Поділля, подільсько-степового  і середньонаддніпрянсько-степового суміжжя.

Секція історії української мови займається дослідженням писемних пам’яток української мови ХІУ – ХУІІІ ст.  У 2005-2006 році науковці працювали над проблемою історії назви міста Умань. Ними установлено, що найдавнішою пам’яткою, де згадується назва нашого міста, є Волинська метрика, датована 1606 роком, проаналізовані пам’ятки різних століть засвідчують фонетичні та морфологічні особливості назви міста: Умань (жіночого роду), Уман (чоловічого роду), Гумань (чоловічого роду), Уман¤ (жіночого роду) та інші.

Секція ономастики

Секція ономастики функціонує з часу утворення Центру. Основним її завданням є дослідження власних назв Східного Поділля та суміжних ареалів, що стане вагомим внеском у створення загальної картини розвитку пропріативів України. Члени секції активно співпрацюють з колегами з інших секцій, оскільки ономастика, діалектологія та історія мови становлять своєрідний тріумвірат дисциплін історико-лінгвістичного циклу.

За 10 років викладачі секції поповнили скарбницю української ономастичної науки ґрунтовними дисертаційними дослідженнями:

Герета Н. М. Ойконімія північної Хмельниччини (2004);

Гонца І. С. Ойконімія Черкащини (2006);

Блажчук Ю. І. Антропонімія Уманщини XVII – початку XXI ст. (2008).

Пройшла попереднє обговорення і готує до захисту на спеціалізованій ученій раді дисертаційне дослідження «Мікротопонімія Уманщини ХVІІ – ХІХ ст.» аспірантка О. Б. Василик.

Опубліковано монографію «Антропоніми в українській історіографічній традиції другої половини XVII – XVIII ст.» (Денисюк В. В.; 2006), розділи в колективній монографії: «Словник ойконімів Уманщини» (Гонца І. С.; 2008), «Умань: шлях крізь століття» (Зелінська О. Ю., Денисюк В. В.; 2008).

Ономасти Центру беруть активну участь у роботі як загальнолінгвістичних, так і власне ономастичних семінарів, конференцій різного рівня.

У 2011 році було засновано «Науковий часопис Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру», в якому гідне місце посідає розділ «Ономастика».

У Центрі створено і щороку поповнюється бібліофонд спеціальної наукової літератури, нині він нараховує близько трьох тисяч книжок.

Під керівництвом науковців Центру творчо працюють і студенти. Співпрацюючи разом з викладачами над науковими проектами, студенти мають унікальну можливість під час вивчення курсів «Українська діалектологія», «Українська ономастика» та діалектологічної практики доторкнутися до живодайних джерел рідної мови, вивчити свій родовід та родинні звичаї, стати хранителем народного слова.  На говірковому матеріалі, зібраному власноруч, студенти зростають науково – кращі виконують курсові, бакалаврські та магістерські роботи, дехто – кандидатські, цим самим зберігаючи для прийдешніх поколінь знання про культуру та побут подолян.  Один раз на рік  виходять збірники наукових праць викладачів і студентів „Ономастичні етюди” та „Діалектологічні студії”, а з 2011 року – щорічник «Науковий часопис Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру», які знаходять схвальні відгуки у науковців. У рецензії  „Діалектологічні студії” уманських студентів” кандидат філологічних наук Т. Ястремська зауважила, що „…збірник увів до наукового обігу значну кількість діалектної інформації, яка ще чекає свого опрацювання (це defacto частина регіонального словника!), однак особливо тішить автура – студенти-філологи, сподіваймося, майбутні науковці-діалектологи, які з такою любов’ю і сумлінністю зібрали й описали діалектний матеріал”.